Програвати можна по-різному. Недільний боксерський поєдинок в лос-анджелеській залі «Степлс Центр», де билися британець Леннокс Льюїс і українець Віталій Кличко, наочно показав, що видовищна поразка означає і для кар’єри боксера, і для промоутерів, і, що дуже важливо в Америці, для глядачів не набагато менше, аніж перемога. Тим більше, що дуже вже ця поразка візуально була схожою на вікторію. Саме Віталій, після закінчення бою переможно підносив руки вгору, вітав глядачів, підбігав щось з’ясовувати у Льюїса, який тихенько стояв у кутку рингу, і взагалі всім своїм виглядом демонстрував енергію, яка б’є через край, а також збереження бойового запалу. Крім того є ще ряд чинників, завдяки яким можна вважати програш Віталія в шостому раунді технічним нокаутом добротною інвестицією в своє майбутнє і повторний матч із Льюїсом. Чинник перший і головний. Нокаут був дійсно технічним. Поєдинок було зупинено офіційним лікарем бою через розбиту брову у Кличка. Можна сперечатися, як би склався «бій титанів», як охрестили протистояння суперваговиків у Америці, далі. Але те, що Кличко в цей вечір укласти на підлогу Льюїса міг із тією ж імовірністю, що й самому опинитися на килимі «Степлс центру» — факт незаперечний. Принаймні, на момент зупинки бою Віталій вів перед за суддівськими записами: 58:56. Чинник другий. Публіка була на боці нашого співвітчизника. Проте, мабуть, і «завдяки» Льюїсові, якого американці ну дуже не люблять через те, що той побив практично всіх їхніх кумирів і світову боксерську столицю переніс на деякий час до Туманного Альбіону. А до голосу народу в Америці прислухаються. Значить, оплески на адресу Кличка багатообіцяючі. Бої професіоналів транслюються кабельним телебаченням, за яке американці платять великі гроші. І коли вже спортсмен їм сподобався, то його повторна поява на екрані навіть після програшу неминуча. Телебачення, зокрема такий монстр як НВО, який мав права на трансляцію недільного матчу, диктує попит. Ще одним чинником на користь матчу-реваншу можна вважати поведінку боксерів після матчу і славу, яка миттєво прийшла до Кличка-старшого.
Після того, як бій було зупинено, Віталій мало не затіяв уже справжню бійку з Ленноксом, очевидно зреагувавши на його словесний випад. Утримати українця насилу вдалося. Зате цим (можливо, до речі, продуманим ходом) Кличко примусив любителів боксу сприймати чемпіонський поєдинок за версіями IBF і WBC, пояси яких, власне, й стояли на кону, як незакінчений захоплюючий детектив. Коли головні герої вже зчепилися у вирішальному протистоянні, несподівано пішли титри. Тепер вже незрозуміло, хто тут позитивний герой, а противник мегазірки Льюїса відтепер — також у головних ролях у світі професійного боксу, як Майкл Грант, який канув у Лету після нокауту від того ж Льюїса, але боксер, який створює інтригу і вміє її грамотно зіграти. Вухо, звичайно, Ленноксу не відкусив, але пристрастей нагнав. Багатообіцяюче в країні, де кумиром, як і колись, є непотоплюваний «зек» Майк Тайсон.
Ще одна причина, з якої ажіотаж до матчу-реваншу буде неабияким, не афішується, але явно проглядається. На сьогодні Кличко чи не єдиний «білий» боксер, який на рівних може суперничати з темношкірими атлетами. В еру політкоректності про це говорити не прийнято, але факт залишається фактом. Зірка поляка Анджея Голоти вже зайшла, та й на Джонні Руїса, екс-чемпіона світу вже мало хто ставить. Біла частина американців, тим більше в протистоянні з «ненависним» британцем буде на боці Віталія і вимагатиме сатисфакції. Нарешті, одним із найважливіших у цьому ланцюзі чинників є заяви самого чемпіона світу.
Леннокс: на післяматчевій прес-конференції можливість матчу-реваншу він не відкинув і висловився в тому дусі, що якщо бій простимулюють фінансово ще краще, ніж недільний, то ще раз з’ясувати стосунки з Кличком-старшим він не проти. Вже одна ця заява грає на руку нашому землякові. Відомо, як хамуватий британець любить словесно добивати суперників, яких він побив на рингу, і говорити, що, мовляв, у повторному бої немає ніякого сенсу, з огляду на явно слабкого супротивника. Цього разу нічого подібного Льюїс не сказав. Очевидно, ущемлено гордість самого Льюїса, і він хоче довести, що він найсильніший на планеті, про що він не раз уже говорив і що поставили під сумнів критики та глядачі в «Степлс центрі».
Адже міг Віталій не доводити справу до шостого, фатального для себе, раунду. Вже в другому він двічі поспіль дістав Льюїса прямими ударами в голову. Але добивати не пішов. Можливо, часу забракло до закінчення раунду; можливо, спортивного нахабства. Так чи інакше, це був найбільш реальний шанс для Віталія закінчити бій достроково. Далі на рингу відбувалася справжнісінька рубка. У Леннокса наш земляк влучав не менше, але якби хтось почав дивитися бій вже після його зупинки, то склалося б повне враження, що Віталій «літав» рингом, як Володимир у поєдинку з Коррі Сандерсом.
На післяматчевій прес-конференції Віталій сказав, що у нього таке відчуття, немовби це він виграв бій. «Моя стратегія і тактика, мій стиль привели б до того, що у восьмому-дев’ятому раунді я б був ще більш активним, а під завісу, в одинадцятому-дванадцятому раунді, я б нокаутував Льюїса», — сказав Віталій, насилу стримуючи емоції. «У мене він жодного разу жорстко не влучив, я контролював його удари. Тепер я хочу лише одного — реваншу!» — підбив підсумок Кличко. Льюїс же, за його словами, був упевнений у тому, що він відправить Віталія в нокаут. «Ви подивіться на його обличчя. Його травми були жахливими», — коментував Льюїс випади журналістів про те, що за очками ж він програв. Льюїс додав: «Я поважаю Кличка. У нього дуже незвичайний стиль ведення бою, й він гідний того, щоб бути офіційним претендентом. Але я виграв». Все це також уже звучить як розкручування майбутнього матчу-реваншу.
А тим часом Віталій повернув нам віру в український бокс. Навіть в український спорт, якщо хочете. Бо до програшів вітчизняних спортсменів нас уже привчено. Не привчено нас до таких поразок, після яких побитому, але не зломленому співвітчизникові ми можемо сказати: «Дякуємо за прекрасний бій!».
