Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

КОМЕНТАРI

3 березня, 2004 - 00:00

Ігор ШКИРЯ, фракція «Регіони України»:

— Жодних збоїв у більшості сьогодні немає. Просто раніше готовність голосувати за «пропорціоналку» була заявлена від імені всієї більшості без попереднього узгодження позицій з окремими групами. Конституційні зміни — не іграшка, яку можна вертіти в різні боки. Потрібно узгоджувати всі позиції і, — що найголовніше, — розуміти, для чого це робиться.

Особисто я, обраний до парламенту за мажоритарним округом, проти пропорційної системи виборів і, зокрема, імперативного мандата. Але я згоден на компроміс задля, передусім, узгодженої позиції фракції. До речі, фракція «Регіони України», де більшість депутатів — мажоритарники, не має монолітної думки з цього принципового питання. Хоча загальний фон зріє до того, що кількість людей, які «за пропорціоналку», зростає. Власне, в кожної фракції свої резони. Скажімо, для комуністів і соціалістів конституційна реформа зводиться до одного — пропорційних виборів, бо для них це джерело подальшого існування. Тоді як для більшості конституційна реформа — це щось інше. Для мене, наприклад, закон про вибори не є визначальним. Найголовніше, на мою думку, — чіткі правила гри в стабільній країні. Іншими словами — формування коаліційної більшості, розширення повноважень уряду, відповідальність уряду перед більшістю і навпаки. Ось головне. А «пропорціоналка» — це конкретний торг за умов, коли комуністи інакше не голосуватимуть.

Безумовно, допрацьовувати законопроект потрібно, насамперед, на користь прозорості списку. Оскільки це вбереже майбутні парламентські фракції від випадкових людей. Крім того, якщо ми вже йдемо на пропорційні вибори, має бути прив’язка до області або до регіону.

Володимир ГОШОВСЬКИЙ, група «Народний вибір»:

— Депутатська група «Народний вибір» виступає категорично проти закону про вибори на пропорційній основі. На нашу думку, пропорційна система виборів із закритими списками та імперативним мандатом, як це пропонується сьогодні, неприпустима. Звичайно, змінювати виборчу систему необхідно, і ця необхідність посилюється ходом конституційної реформи. Однак деякі політичні сили використовують її як такий собі паровоз, до якого можна причепити декілька «потрібних вагончиків», і цим самим гарантувати собі пожиттєве перебування в стінах законодавчого органу країни. Та ми повинні розуміти, що виборча система повинна працювати за принципом відсіювання не гідних влади людей. Адже головне завдання виборів у тому, щоб до представницького органу прийшли люди, яким довіряє населення України, і які через безпосереднє спілкування з простими людьми довели правоту своїх програм, чим й перемогли. Саме тому ми ініціювали закон про 100-відсоткову мажоритарну систему, за якою 450 народних депутатів обиратимуться у 450 округах. І це найоптимальніший варіант за сьогоднішніх умов, коли вітчизняні партії недорозвинуті й об’єднують всього 3 відсотка українського населення. Гадаємо, мажоритарна система виборів може врятувати партійний рух від деградації, а також встановити добру практику, при якій до парламенту потраплятимуть люди з регіональним авторитетом, а не з фінансовими можливостями.

Як бути в цій ситуації із консолідованим рішенням більшості? Вважаю, що різноманітні «процентні» торги свідчать лише про її ситуативний характер. Переконаний, що при мажоритарній системі виборів більшість буде дійсно стабільною, а подібних ситуацій не виникатиме. Тому група «Народний вибір» не погоджується відкликати свій законопроект про мажоритарні вибори і наполягатиме на його розгляді згідно регламенту.

Нестор ШУФРИЧ, фракція СДПУ(О):

— У вівторок робоча група запропонувала, аби всі варіанти законопроектів про вибори народних депутатів були розглянуті спеціальною комісією по внесенню змін до Конституції. Власне, регламентний комітет має встановити, чи має спеціальна комісія право розглядати й узагальнювати ці законопроекти. Як тільки буде проведена систематизація представлених усіма політичними силами законопроектів, вони будуть запропоновані до розгляду у Верховній Раді. Фракція СДПУ(О), компромісу заради, погоджується сьогодні на будь-який із запропонованих варіантів. Що ж стосується позиції групи «Народний вибiр», то це їх право, як і кожного окремого народного депутата, виступати з власними ініціативами. Жодних проблем у більшості, тим більше щодо виборчого закону, я не бачу.

Володимир ФІЛЕНКО, фракція блоку «Наша Україна»:

— Сьогодні мова йде, я б сказав, не про опрацювання закону як такого, а про вибір оптимального з уже існуючих. І більшість, вочевидь, ще не домовилася остаточно. Швидше за все, там ще не знята проблема з мажоритарниками, які не хочуть приймати пропорційний закон у принципі. Вочевидь, зроблена частиною більшості мінімальна поступка шляхом зниження прохідного бар’єру з чотирьох відсотків до трьох продовжує їх не влаштовувати. У стані «Нашої України» також спостерігаються різні настрої. З одного боку, ми готові підтримати варіант Ключковського — Рудьковського навіть зі зниженням прохідного бар’єру до 3%. А з іншого боку, існує думка про недоцільність у цій ситуації прийняття закону, за який ми завжди виступали, і який може бути використаний сьогодні для відкриття «шлюзів». Іншими словами, ми не бачимо механізму його збереження до виборів 2006 року.

Ірина КУХАР
Газета: