Учора за одним круглим столом зустрілися представники двох різних політичних полюсів — коаліції і опозиції. Потрібно зазначити, що це перша зустріч в такому форматі після видання указу про розпуск ВР. Місце для зустрічі було вибране вельми показове: Будинок з химерами. Зустріч ідеологічних супротивників пройшла в режимі секретності, за закритими дверима. Такий значущий діалог, за участі всіх сторін політичного конфлікту, ніхто не анонсував. Переговори велися без перших осіб (не було Януковича, Ющенка і Тимошенко) і тривали практично дві години, але прийти до якогось рішення сторонам поки не вдалося. Головною умовою подальших переговорів для опозиції як і раніше залишається проведення дострокових виборів до парламенту. Коаліція поки на це не йде: чекає вердикту КС. За словами лідера «Нашої України» В'ячеслава Кириленка, «сторони взяли тайм-аут» і збираються продовжити переговори найближчим часом.
Слід також зазначити, що зустріч коаліціонерів, опозиціонерів, а також чиновників з КМУ і Секретаріату Президента відбулася з «благословення» Президента. Віктор Ющенко, вирушаючи вчора в робочу поїздку по Київській області, закликав учасників діалогу «досягнути взаємних домовленостей щодо проведення дострокових виборів».
Ми спитали у провідного політолога країни, голови центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка: до чого можуть прийти політичні опоненти під час діалогу, і чи спроможні вони взагалі виробити компромісний варіант виходу з кризи?
— Що, на ваш погляд, може стати «ліками від кризи» і для коаліції, і для опозиції в нинішніх переговорах?
— Я гадаю, що головна тема на сьогодні — це узгодження дати проведення дострокових парламентських виборів і, власне, умови їх проведення. Це головна мета, яка була заявлена і Президентом Ющенком, і опозицією. Тому для опозиції — це ключовий інтерес. А ось у коаліції інтерес трохи інший: наявність правових основ для проведення виборів. Також важливо для коаліції домогтися, щоб надалі вибори не відбувалися за схемою: коли захоче опозиція, тоді вони й проводяться. Тобто потрібно виробити чіткі правові основи, щоб уникнути такого роду прецедентів у майбутньому.
Далі, мені здається, потрібно затвердження пакету правових актів, які могли б стати основою для змістовного компромісу. Це торкається, насамперед, процедури проведення позапланових виборів, наприклад, необхідність внесення змін до чинного закону «Про вибори народних депутатів» в контексті дострокових виборів, питання імперативного мандату. На мій погляд, необхідно також затвердити регламент ВР у форматі закону, це, до речі, і в Конституції передбачено. Також треба узгодити основи закону про зовнішню і внутрішню політику та інші важливі питання. Словом, ці питання можна розглядати як у широкому, так і вузькому аспекті, в залежності від інтересів сторін. Проте мінімум домовленостей має звестися до гарантій співіснування коаліції і опозиції в парламенті майбутнього скликання. До речі, ще одним предметом домовленостей може бути і питання зміни виборчої системи.
— Ваш прогноз: до рішення КС опозиція та коаліція зможуть знайти компроміс?
— Теоретично це можливо. Але для цього потрібно, щоб переговорний процес був обопільно узгодженим. Тобто треба опрацювати і пошук політичних домовленостей, і можливий компроміс на основі вердикту КС. Адже, наприклад, якщо КС винесе рішення, що указ Президента повністю неконституційний, тоді це може негативно вплинути на політичні домовленості між коаліцією і опозицією.
— Зараз багато говорять про дату можливих виборів. На ваш погляд, коли все ж українці підуть на виборчі дільниці: навесні, влітку, восени?
— Я думаю, що якщо перевибори все ж відбудуться, то це станеться не раніше, ніж восени.
— У цих виборах братимуть участь всі ключові політичні гравці?
— Нормальні, повноцінні дострокові вибори можуть відбутися тільки тоді, коли з цим сценарієм погодяться уряд і нинішні партії — учасники парламентської коаліції. А інакше виборів або не буде, або вони будуть нелегітимними.
