Така різка оцінка, звичайно, породила безліч запитань. На одне з них того ж дня відповів сам Турчинов: відповідальність за виконання Держбюджету-99 лежить на попередньому Кабінеті (який очолював, до речі, лідер НДП, фракція якої входить до складу «більшості», Валерій Пустовойтенко). І головне, твердить Турчинов, щоб нинішній уряд зробив відповідні висновки і не припускався подібних помилок. Однак у це не дуже віриться, якщо врахувати, що кілька днів тому Президент публічно осмикнув прем’єра, заявивши, що «міняти міністра фінансів у процесі підготовки і затвердження бюджету — означає кинути напризволяще бюджетний процес». А перед парламентом із доповіддю про виконання бюджету виступав саме міністр фінансів Ігор Мітюков, який і в попередньому уряді займав цю посаду. Насторожує також і те, що, покликавши на допомогу Генпрокуратуру, Турчинов у той же час, повідомляє УНІАН, заявив, що пропозиція подати їй (прокуратурі) матеріали — «другорядна».
Звичайно, уряд має звітувати про виконання бюджету і відповідати за це. Так, особливими успіхами у виконанні головного фінансового документа похвалитися не можна, що, в принципі, і визнав Ігор Мітюков із парламентської трибуни. У переліку досягнень виявилося не густо: зростання промислового виробництва порівняно з 1998 роком — на 4,3%, збільшення балансового прибутку підприємств — із 3,4 млрд. грн. до 7,4 млрд. грн. Перелік торішніх бюджетних невдач виявився не тільки повнішим, але й куди соліднішим. «1999 року в Держбюджет фактично надійшло 19 млрд. 980 млн. грн., що становить 84% од затвердженого плану. Держбюджет недоодержав близько 4 млрд. грн., а зведений бюджет — 1 млрд. 370 млн. грн. Недонадходження з податкових джерел становило майже 2 млрд. грн. Загальний обсяг фінансування витратної частини на 13% менший, аніж планувалося», — сказав І.Мітюков. Причинами таких невтішних результатів, за словами міністра фінансів, стало завищення дохідної частини бюджету із самого початку, нездатність мобілізувати кошти (із 43 джерел, визначених у законі про Держбюджет, забезпечено виконання лише 17. — Ред.) та взаємозаліки.
І хоч уже картину, змальовану Мітюковим, навряд чи можна було назвати привабливою, з подальшого виступу голови Рахункової палати Валентина Симоненка випливало, що справи йдуть іще гірше. В.Симоненко «скоректував» деякі мінфінівські цифри. За його словами, дефіцит Держбюджету-99 зовсім не 2 млрд. грн., а майже 8 млрд. грн. «Різниця в зміні кредиторської і дебіторської заборгованості бюджетних установ (2,5 млрд. грн.) — це той же самий держдефіцит. І неповернутий суб’єктам господарської діяльності ПДВ (3,3 млрд. грн.) — це також зобов’язання бюджету», — сказав В.Симоненко. За його словами, сума витрат, спрямованих на погашення та обслуговування держборгу 1999 року, становила 64% од усіх прибутків, що у 2 рази перевищує цифру Мінфіну.
«Основа невиконання бюджету-99, в якому було закладено і зростання ВВП, і зростання промислового виробництва, — безвідповідальність та безкарність його виконавців», — вважає В.Симоненко. За словами голови Рахункової палати, з 1994 року жоден звіт уряду про виконання бюджету не було затверджено Верховною Радою, але ніяких юридичних наслідків це не мало.
«Головна причина бюджетних проблем, що повторюються з року в рік, — це і брак необхідного рівня фінансової дисципліни, i відповідальності за розподіл, і нецільове використання бюджетних коштів», — вважає голова Бюджетного комітету ВР Олександр Турчинов.
Народний депутат Олександр Рябченко назвав український бюджет грою. «Уряд до останньої ночі пише проект бюджету, Верховна Рада в особливому режимі два місяці його розглядає. І в той же час усі із самого початку знають, що в ухваленому вигляді бюджет усе одно ніхто не буде виконувати. А завершальний акт — звіт, що дає зовсім не той уряд, котрий виконував бюджет. А через те йому легко звітувати, адже незрозуміло, кому все-таки висувати претензії», — сказав О. Рябченко.
«Народні депутати щосили готуються до майбутніх баталій. Ми будемо дуже доскіпливо розбирати проект бюджету-2001. Уже зараз можна твердити про деякі проблемні місця», — сказала кореспондентові «Дня» Катерина Ващук із фракції «Відродження регіонів».
Віктор Пінзеник («Реформи і порядок») назвав соціальні статті бюджету вірогідною причиною майбутніх парламентсько-урядових боїв. «Пріоритетним, з точки зору нормальної людської логіки, повинне бути забезпечення соціальних виплат, дотацій і субсидій в житлово- комунальному секторі. Зараз є всі причини говорити про підвищення зарплати деяким категоріям «бюджетников». Але я б не хотів, щоб це підвищення було зроблене за рахунок нагромадження боргів у інших», — сказав В.Пінзеник.
Та не перешкодили б розгляду бюджету на наступний рік політичні ігри, які, судячи з позавчорашніх слухань у парламенті, можуть підмінити суть документа.
КОМЕНТАРІ
Олександр ВОЛКОВ, «Відродження регіонів»:
— Уряд недобрав 4 млрд. гривень — це дуже серйозно. Однак слід розібратися, як було сформовано бюджет-99, як він приймався, хто вносив його тоді. Наскільки мені відомо, на чолі бюджетного комітету 1999 року стояла Юлія Тимошенко, і це її бюджет було внесено на розгляд Верховної Ради. Постає питання, чому він не був виконаний? Тепер ведуть мову про нецільове використання бюджетних коштів урядом. У нас (народних депутатів) окрім заяви Турчинова, немає жодних документів, котрі підтверджують, що такі факти мали місце. Я знаю, що Ігор Мітюков стоїть в опозиції до Юлії Тимошенко, і заяву Турчинова цілком можна розцінювати як те, що їй такий міністр фінансів не потрібен. Відомо, що прем’єр кілька разів виходив із пропозицією замінити Мітюкова. Я не виключаю, що, не маючи можливості прибрати Мітюкова одним шляхом, тепер реалізовується інший варіант. Однак для цього доведеться надати народним депутатам переконливі докази провини міністра фінансів.
Юрій КОНОНЕНКО, НДП:
— Турчинов висловив свій погляд щодо виконання бюджету-99. І зараз дуже складно сказати, чим була викликана його заява. Однозначно, нині розігрується якась важлива «політична карта». Усім відомо, що найпростіший спосіб — знайти «козла відпущення».
Олександр РЯБЧЕНКО, Партія зелених України:
— Заява Турчинова — це поки що не наїзд на Мітюкова, а лише погроза. Однак пропозиція бюджетного комітету може бути проголосована у Верховній Раді, адже «за» автоматично голосуватимуть «ліві», природно, «Батьківщина» та пов’язаний із нею Рух. Чим викликана така заява? Звичайно, причини, і дуже серйозні, є. Поки що це превентивна міра. Щось має статися, і зроблено перший, поки що не зовсім зрозумілий крок. Якби така заява прозвучала півроку тому, її ніхто не пов’язав би з долею міністра фінансів. Проте в сьогоднішньому світлі розмов про бажання Ющенка замінити Мітюкова, слова Турчинова можуть мати певне трактування. Верховна Рада не має повноважень змінювати кадровий склад уряду, а тому заяву Турчинова можна сприймати як один з елементів тиску. Адже всім зрозуміло, що остаточне рішення щодо Мітюкова прийматиметься не у Верховній Раді. Через сесійну залу можна лише «підіграти». Однак навіть якщо бюджетні матеріали дійсно буде передано в Генпрокуратуру, це навряд чи матиме велике значення: урядова криза, скоріше, почнеться раніше, аніж Генпрокуратура зробить висновки.
