Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Крапка як три крапки

Остаточну оцінку українсько-російським газовим угодам належить дати парламентові й Президенту
6 жовтня, 2001 - 00:00

Підписана угода поставила крапку в проблемі українських боргів за російський газ, заявив позавчора російський прем’єр Михайло Касьянов. Однак газова «крапка» на рівні прем’єрів може перетвориться на три крапки на рівні держав. «Епопею, що вже два роки хвилює суспільство в Росії та Україні й що пов’язана з газовою проблематикою, сьогодні майже завершено», — каже Касьянов і пояснює: «майже», оскільки угода має пройти ратифікацію в парламенті України.

Тим часом, незважаючи на позитивні моменти підписаної прем’єрами Кінахом і Касьяновим угоди (зокрема, наш газовий борг визначено не як державний, а як корпоративний і НАК «Нафтогаз України», реструктуризувавши борги на 12 років, платитиме відсотки за ставкою LIBOR+1% — 4-5% річних, а не 10%, як це на початку вимагала Росія), в ній є один момент, навколо якого можуть спалахнути парламентські пристрасті. Ідеться про експорт газу, а простіше кажучи, про можливості України самостійно вирішувати, що робити з газом, видобутим в Україні й отриманим від Росії як плату за транзит.

Україна не може експортувати газ доти, доки в країні існує недостатнє забезпечення цим ресурсом, переконував Михайло Касьянов на прес-конференції після завершення українсько-російських переговорів. Касьянов заявив про прийняте рішення, згідно з яким Україна не має повноважень експортувати або реекспортувати газ доти, доки вона не володіє достатньою кількістю таких ресурсів. Сторони, за його словами, збираються щорічно узгоджувати свої енергетичні баланси, з тим щоб «зробити зрозумілими потоки енергоресурсів». З роз’яснень Касьянова випливає, що Україні щорічно надаватиметься право доповідати про зростання власного газовидобутку і, виходячи із цього, отримувати або ні відповідну квоту на експорт.

Заступник голови парламентського комітету з економічної політики Сергій Чукмасов сказав учора «Дню», що іще не бачив тексту повідомлення, без чого важко судити про його зміст. Але якщо в ньому міститься заборона на експорт видобутого в Україні газу, то він «збуджуватиме обурення громадськості» під час обговорення питання про ратифікацію цієї угоди. «Як автор закону про розподіл продукції, — сказав народний депутат, — я не можу погодитися з тим, що ця угода може заборонити інвесторам, що вклали кошти в розвиток паливно- енергетичної галузі України, експортувати за правом закону продукцію, котра належить їм».

Тим часом напередодні переговорів Верховна Рада України повернула уряду на доопрацювання законопроект щодо ратифікації угоди з Росією про транзит природного газу через територію України. Як повідомив голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима, це викликано тим, що в угоді міститься положення, яке має «дискримінаційний характер» стосовно України і щодо заборони на експорт нею природного газу. «Парламент зробив крок і задекларував своє небажання ратифікувати цю угоду, — сказав, коментуючи агентству Інтерфакс-Україна напередодні переговорів у Києві можливу заборону на експорт природного газу, О.Гудима. Він заявив, що Україна має право на експорт газу, оскільки сама добуває 18 млрд. кубометрів газу на рік. Він також зауважив, що російський газ, який одержує Україна за транзит цього палива своєю територією, є її власністю. Крім того, Україна сама може розпоряджатися на власний розсуд газом, який надійшов із Туркменистану. Голова парламентського комітету підкреслив, що всі заяви російських політиків про неприпустимість експорту Україною природного газу мали підстави на тому етапі, коли в Україні здійснювали несанкціонований відбір російського газу під час його транзиту. Однак це припинилося, і заборона на експорт газу не має під собою «жодної логічної підстави».

Утім, і в уряді розуміють дискримінаційний характер заборони реекспорту. Схоже, на переговорах українською делегацією було використано і такі важелі, як проблема перебування російських військ на українській території. Як підтвердив «Дню» один із членів російської делегації, дражливе для Росії питання підписання додаткових угод із контролю над озброєннями Чорноморського флоту порушувалося, але було віднесено на грудень, коли логіка зими робить російські аргументи переконливішими.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: