Якщо уважно розглядати, то підсумки короткого візиту в Україну держсекретаря США Гілларі Клінтон, що завершився, вельми важко переоцінити. «Ми підтримуємо переговори, які зараз відбуваються між урядом і МВФ. Вони працюють з урядом над пакетом заходів, що скоротили б дефіцит і створили б стабільнішу основу для економічного зростання. Але це важкі рішення, вони вимагають жорстких політичних дій. І навіть жертв від народу», — «жорстко стелила» людина №2 американської політики на одному з українських телеканалів. «Але ми сказали і МВФ, і уряду України, — продовжувала Клінтон, — що хочемо й чекаємо побачити домовленість, яка б допомогла Україні пройти цей складний економічний період».
«М’яка посадка» у важкій ситуації, забезпечена Україні всього лише однією фразою американського держсекретаря (США є найбільшим акціонером МВФ), і була тим важливим й заздалегідь прогнозованим підсумком, який очікувався й готувався Україною під час цього візиту. Того ж таки дня Міжнародний валютний фонд оголосив про досягнення на рівні експертів домовленості про надання Україні позики на суму $14,9 мільярда.
«Місія й органи влади України, — цитує прес-реліз МВФ керівника місії МВФ Таноса Арванітіса, — досягли домовленості щодо економічної програми, підтримку якої можна було б надати в рамках «Угоди стенд-бай»... Домовленість, досягнута з органами влади України, підлягає схваленню з боку менеджменту МВФ і Ради директорів МВФ. Очікується, що Рада директорів МВФ розгляне це питання наприкінці липня, після того як будуть ухвалені законодавчі зміни, що стосуються бюджету й фінансового сектора». Як наголошується в повідомленні, мета економічної програми влади України — забезпечити посилення фіскальної й фінансової стабільності, просування у запровадженні структурних реформ і направити Україну шляхом стабільного й збалансованого зростання.
Серед напрямків економічної політики, передбаченої програмою, «місіонери» відзначають коригування фіскальної ситуації, спрямоване на обмеження дефіциту держбюджету 5,5% ВВП в 2010 році і 3,5% в 2011 році, а також мету уряду забезпечити «неухильне скорочення державного боргу». Як засіб її досягнення, називається реформа системи оподаткування й соціального захисту, раціональніше планування витрат у поєднанні з поліпшенням адміністрування податків. При цьому, як зазначають у місії МВФ, у бюджеті передбачено додаткові ресурси для захисту найбідніших верств населення. Місія схвалила реформи банківського сектору й паливно-енергетичного комплексу, що також плануються, а також заходи для модернізації економіки та поліпшення бізнес-клімату. Примітно, що раніше місія планувала закінчити роботу в Україні 2 липня, але візит держсекретаря та її позиція сприяли тому, що переговори були продовжені ще на один день й завершилися для нашої країни вельми успішно.
Позитивному рішенню місії МВФ сприяло також рішення Президента України про створення Координаційного центру для реалізації економічних реформ при главі держави. Головним завданням цього дорадчого органу буде сприяння впровадженню положень Програми економічних реформ Президента на 2010—2014 роки.
У той же час, як виглядає, найвагомішим аргументом уряду, що позитивно вплинув на думку держсекретаря США й забезпечив домовленість з МВФ, стала реальна жорстка фіскальна політика, в результаті якої встановлено максимально можливе податкове навантаження на український бізнес. Чи не його пані Клінтон назвала «жертвами від народу»?
Утім, приблизно таку саму стратегію проводять у життя всі країни світу, зачеплені кризою. І кредити МВФ стають для них тим якорем, що допомагає зберегти стабільність економіки. Виходить, що кредит МВФ — це перемога України. Відповідне запитання «День» поставив президентові Центру економічного розвитку Олександрові Пасхаверу.
«Поки що це перемога влади, — сказав відомий економіст, — а щодо перемоги України, це питання складне. На нього можна буде відповісти лише тоді, коли буде зрозуміло, куди йдуть ці кошти. Якщо вони підуть лише на латання дірок, то це буде програш для всієї країни. Ми ж бачимо, що відбувається в Греції. Обслуговування боргу там стає найголовнішою статтею бюджету. Сьогодні немає гарантій, що Україна зможе швидко зростати, а для слабких економік нарощування боргів — шлях до катастрофи. Якщо ж ці гроші будуть використані на прискорення зростання й модернізації економіки, для реформ, тоді це перемога України. А сьогодні однозначної відповіді на ваше запитання немає. І не варто сподіватися навіть на контроль МВФ. Він ніколи не допомагав».
