Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кримський парламент «вийшов» на мітинг...

18 лютого, 2005 - 00:00
МАЛЮНОК АНАТОЛIЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХIВУ «Дня»

У середу в Сімферополі відбулася сесія Верховної Ради автономії, що нагадала мєшковські часи, — в стінах парламенту знову почалося політичне протистояння. Суть конфлікту проявилася ще напередодні сесії. Голова депутатської групи «Сила в єдності», що підтримує Віктора Ющенка, голова кримського відділення Нацбанку Анатолій Бурдюгов оприлюднив на прес-конференції текст відкритого листа групи депутатів до глави парламенту Бориса Дейча та глави уряду Сергія Куніцина. Автори звернення обвинувачують їх в організації фальсифікації виборів, у недемократичному управлінні автономією та пропонують їм добровільно залишити займані посади. «За вашої влади в Криму честь і совість стали непотрібними і навіть шкідливими цінностями, а брехня, лицемірство та цинізм — необхідною, запитаною та винагородженою доброчесністю. Влада Криму відвела кримчанам роль статистів у виставі брудних виборчих технологій і цинізму», — йшлося в листі. Анатолій Бурдюгов сказав журналістам, що депутатська фракція «Стабільність», до якої входять понад 80 депутатів, може на догоду керівництву Криму ухвалити будь-яке рішення, тому, мовляв, така структура парламенту не відповідає структурі суспільства й інтересам виборців. Пізніше на самій сесії він назвав нинішню Верховну Раду Криму «акціонерним товариством, у якому контрольний пакет акцій тримає група керівників автономії». На попередніх сесіях депутати вже критикували встановлену Борисом Дейчем практику, коли депутати більшості збираються напередодні сесії та до її початку вирішують усі питання порядку денного, що взагалі робить самі сесії парламенту непотрібними та фіктивними. На думку Анатолія Бурдюгова, справжній парламентаризм у автономії перестав існувати ще два роки тому, сьогодні парламент автономії перебуває в кризі. Голова кримського відділення Комітету виборців України Роман Черьомухін, аналізуючи роботу депутатів, які в своїй більшості навіть не відгукнулися на пропозицію комітету відзвітувати перед своїми виборцями, заявив: «А чи потрібна Криму та кримським виборцям своя Верховна Рада, що ніким не контролюється та ні перед ким не звітує?»

Перед відкриттям сесії перед будівлею парламенту бурлили одразу два мітинги. Понад тисячу осіб, зібраних переважно представниками кримської організації НДП, висловлювали підтримку главі уряду та парламенту, близько 100 чоловік, організованих «Народним фронтом Криму», вимагали їхньої відставки. Перед своїми прихильниками виступив голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин. «Ми не допустимо дестабілізації на півострові, яку провокує жалюгідна жменька політиків, навіть не здатних зібрати людей, і кримінальні елементи, які вимагають нашої зі спікером парламенту відставки за політичними мотивами». Вперше за кілька останніх років, також як у мєшковські часи, виступи учасників сесії з залу парламенту транслювали на мітингову площу.

Лист із вимогою відставки примусив главу парламенту Бориса Дейча ще перед початком сесії поставити перед депутатами питання про довіру до нього. Він повідомив, що напередодні сесії побував у Києві, де зустрівся з Президентом й обговорив із ним перспективи розвитку автономії. Б. Дейч також проінформував депутатів, що Президент Віктор Ющенко в ході розмови особливо наголосив на важливості суворого дотримання у відносинах держави й автономії положень Конституції України та Конституції автономії, а також висловив надію на розуміння цього принципу всіма депутатами Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та представниками виконавчої влади автономії. Він сказав, що «знає, що зараз треба робити, хоч і не тримається за крісло глави парламенту». Внаслідок бурхливої дискусії, що зайняла половину сесії, питання про довіру спікеру було поставлене на голосування. Борис Дейч отримав на свою підтримку 83 голоси. З 93-х присутніх у залі недовіру спікеру висловили троє депутатів, утрималися — двоє, не голосували п’ятеро…

Політичні розбіжності позначилися на всій подальшій роботі сесії, виявили відсутність взаєморозуміння у важливих, не лише політичних, а й економічних питаннях. Обговорюючи програму соціально-економічного розвитку Криму на 2005 рік, депутати не лише підтримували лінію уряду, а й жорстко критикували його прорахунки. Депутати Анатолій Бурдюгов, Кирило Трандафіл не погодилися як з урядовим економічним курсом, так і з практикою розподілу коштів бюджету, з підходами керівництва Криму до вирішення багатьох проблем. У результаті програма соціально-економічного розвитку уряду на поточний рік не була прийнята й більшістю голосів відправлена на доопрацювання.

Протистояння загострилося, коли парламент почав обговорювати питання про встановлення пам’ятника Сталіну, Черчиллю, Рузвельту в Ялті. Депутат від Компартії Анатолій Іванов представив проект рішення, згідно з яким пропонувалося рекомендувати Ялтинській міськраді виділити земельну ділянку під пам’ятник перед будівлею Лівадійського палацу. Депутат Ільмі Умеров у свою чергу запропонував узагалі виключити питання з порядку денного, проте депутати вирішили його все ж таки обговорити. У ході дискусії депутати Володимир Казарін, Сергій Цеков й інші підтримували ідею такого рішення, що фактично зобов’язувало би Ялтинську міськраду, не беручи до уваги думку городян, ухвалити позитивне рішення. Водночас проект рішення в редакції депутата Іванова отримав три негативні висновки. Проти нього висловилися фахівці Головного управління Мін’юсту України в Криму, державно-правова служба самої Верховної Ради Криму, постійна депутатська комісія з питань культури, яка в цьому питанні є профільною. Фактично всі вони аргументували свою позицію тим, що земля, про яку йдеться, є частиною Лівадійського історико-культурного заповідника, тому Верховна Рада не правомочна приймати подібні рішення. Проте група прихильників встановлення пам’ятника «великій трійці» наполягала на прийнятті рішення, яке було б явно незаконним. Заступник голови Верховної Ради Василь Кисельов пояснив, що при негативних висновках питання не може навіть ставитися на голосування. У результаті й з цього приводу Верховна Рада не змогла прийняти жодного рішення…

Нездатність парламенту Криму приймати рішення спричинена політичними розбіжностями серед депутатів, що завжди проявлялися в Криму при ускладненні політичної обстановки в країні, вважають кримські аналітики. Тому й складається враження, що до Криму періодично повертаються мєшковські часи. Ще більше це проявилося під час виборів. Частина депутатів автономії налаштована не лише на зближення з Росією, державний статус російської мови, подвійне громадянство, а й проти розвитку демократії в Україні, проти програми Президента Віктора Ющенка. Це й позначається на роботі парламенту, періодично створює в ньому кризову обстановку…

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: