Учора, 4 березня, один із основних фігурантів «касетного скандалу», екс-міністр внутрішніх справ і колишній глава податкової адміністрації Юрій Кравченко мав з’явитися на допит до Генеральної прокуратури у справі про вбивство Георгія Гонгадзе. (Його привселюдно «запросив» на своїй прес-конференції 2 березня Генеральний прокурор України Святослав Піскун. Він також повідомив, що слідству відома особа, яка віддала наказ убити журналіста.) Проте тоді, коли представники мас-медіа чекали Ю. Кравченка біля входу до Генпрокуратури, він, імовірно, був уже мертвий.
Обставини загибелі 54-річного генерала, пік кар’єри якого припав на виборчу кампанію 1999 року, вражаюче нагадують ті, за яких трохи більше двох місяців тому, 27 грудня минулого року, було знайдено мертвим екс-міністра транспорту Георгія Кірпу. І в цьому випадку, як і тоді, тіло виявили родичі в одній із господарських споруд на території власної дачі загиблого. Аналогічна i попередня версія правоохоронних органів — самогубство. На місце події виїжджала, за повідомленнями ЗМІ, слідча група на чолі з головою СБУ Олександром Турчиновим. Зі слів заступника міністра внутрішніх справ Петра Коляди, Юрій Кравченко помер від пострілу в голову зі своєї особистої зброї. Відповідаючи на запитання журналістів про можливі мотиви самогубства, П. Коляда припустив, що «також вплинула» та інформація, яка «звалилася із засобів масової інформації».
Хоч якими були б причини смерті Юрія Кравченка, на цей час очевидно: в прямому ефірі може відбуватися суд, — але не слідство. Ця трагедія — дуже серйозне застереження людям на посадах від, скажімо так, непрофесійної поведінки. Професіонали, які розслідують резонансну справу та бажають зберегти свідків, не перетворюватимуть слідство на чергове політичне шоу та не займатимуться самопіаром.
У тому, що смерть Юрія Кравченка пов’язана iз розслідуванням справи про вбивство Георгія Гонгадзе, ніхто не сумнівається. Президент України Віктор Ющенко доручив Генпрокурору Святославу Піскуну та міністру внутрішніх справ Юрію Луценку взяти з’ясування обставин загибелі Кравченка під особистий контроль. Учора у Верховній Раді, куди Президент прибув, щоб бути присутнім при складанні присяги суддею Конституційного Суду, В. Ющенко, спілкуючись із пресою, закликав політичні сили України не спекулювати на справі Гонгадзе в контексті майбутніх парламентських виборів 2006 року та «політично не розгойдувати країну». Президент також пообіцяв не допустити «формування політичних інтриг». «Я не хотів би, щоб цю справу вели політики», — наголосив В. Ющенко. За його словами, слідство вестиме Генпрокуратура, яка буде підзвітна «Верховній Раді, журналістським колам й українській нації».
Водночас голова ВР Володимир Литвин в інтерв’ю журналістам висловив думку про те, що розслідування справи про вбивство Георгія Гонгадзе вже «перетворилося на політичний процес», що й стало однією з причин загибелі екс-голови МВС Юрія Кравченка. Оскільки сам В. Литвин також є однією з «дійових осіб» «касетного скандалу», журналісти запитали, чи не побоюється Володимир Михайлович за власне життя, на що спікер відповів, що не боїться нічого...
Якщо Президент, очевидно, не має претензій до Генпрокуратури, то деякі члени його команди мають. Зокрема, віце-прем’єр із гуманітарних питань Микола Томенко сказав пресі, що він та інші політики «ще до закінчення виборчої кампанії» зверталися до правоохоронних органів із проханням взяти під охорону основних фігурантів справи Гонгадзе й інших резонансних справ. М. Томенко також вважає, що правоохоронні органи зобов’язані «приділити увагу забезпеченню безпеки екс-президента Леоніда Кучми й інших високопоставлених осіб, які могли бути причетні до тих чи інших резонансних справ».
Деякі вітчизняні політики висловлюють подив, що Генпрокуратура не відпрацювала механізми охорони свідка, а Генпрокурор не звернувся до правоохоронних органів із запитом про цілодобову охорону Ю. Кравченка. Голова тимчасової парламентської комісії з розслідування резонансних справ Григорій Омельченко в свою чергу в ефірі «5 каналу» заявив про необхідність терміново надати охорону народному депутату Олександру Волкову, екс-голові Держуправління справами Ігорю Бакаю, колишньому главі ДПАУ Миколі Азарову й екс-голові СБУ, нині депутату Ради Леоніду Деркачу.
Тема забезпечення безпеки інших фігурантів «касетного скандалу» (який у суспільній свідомості фактично ототожнюється зі «справою Гонгадзе») на сьогодні справді надзвичайно актуальна. Це стосується представників не лише старої, а й нової влади, про що недавно недвозначно заявив організатор першої презентації «плівок Мельниченка» Олександр Мороз. Юрій Кравченко був однією з основних ланок цього ланцюга. Але чи останньою? Принаймні, ймовірність «замикання» справи на екс-міністрі є високою.
Учора в другій половині дня агентство Інтерфакс-Україна, посилаючись на джерело в правоохоронних органах, інформувало, що ще однією відпрацьовуваною версією у справі про смерть Юрія Кравченка є постріл снайпера. Інтернет- видання «Кореспондент» у свою чергу з посиланням на заступника міністра Петра Коляду повідомило, що на тілі Ю. Кравченка виявлено сліди двох поранень. «Це те, що мені сказав черговий, — що було два постріли», — цитує видання заступника міністра...
