Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Криза жанру

15 травня, 2003 - 00:00

Отже, виконавча вертикаль уже, ймовірно, відзвітувала про виконання доручень, які містилися в указі Президента про винесення запропонованого ним проекту поправок до Основного Закону на всенародне обговорення. Чи відбувся насправді обмін думками? Не є таємницею, що десь лише дотримано, як кажуть, формальності, — за влучним висловом одного з експертів «Дня», у нас державний піар і зв’язки з громадськістю, як з’ясувалося, — далеко не одне й те саме... Десь — обмежилися різкою критикою запропонованого з переходом на персоналії тощо. Проте, судячи з листів, які надійшли протягом цього часу до нашої редакції (деякі з них були, а інші ще будуть опубліковані), багато наших читачів справді не залишилися осторонь від даної дискусії. Щоправда, є серед читацьких рядків і такі: «Наведемо кілька цифр шестирічної давності (зі старого записника): цукор — 75 коп./кг, крупи — 70—90 коп., картопля — 35—40 коп., хліб — 15 коп. за чверть, соняшникова олія — 2.50, квартплата — майже 19 грн., електроенергія — 8,6 коп. кВт/год... Невеликий екскурс у минуле яскраво свідчить про те, що пропоновані нашим Президентом косметичні реформи (реформи високих владних структур) рівень життя народу не покращать, тому що не активізують здатності людей до дії...» (Євген Роїк, Ігор Дем’янчук, Микола Сорокін, Фелікс Павлов, кандидати технічних наук). До речі, далі наші читачі пишуть про те, як, на їхню думку, потрібно не тільки пробуджувати свідомість співвітчизників, але й підвищувати відповідальність «слуг народу» перед тими, кому вони служать...

А щодо політичної еліти, то у неї, як не було, так і немає єдиної думки, хто, коли і яким чином повинен модифікувати модель влади. Схоже, на даному етапі ідея політреформи не тільки не консолідувала вітчизняний політикум, але й навпаки звела між його частинами нові бар’єри. Після підбиття остаточних підсумків всенародного обговорення попередніх президентських ініціатив глава держави, ймовірно, зробить належні висновки і висуне нові ініціативи. Потім прийде, очевидно, черга Верховної Ради, чиєю прерогативою є редагування Конституції. Поки що парламент явно не готовий відповісти на цей виклик, але він ще має час, — якого, щоправда, з кожним днем залишається все менше.

Та навіть найбільш скептично налаштовані аналітики все ще не виключають можливості виходу сторін на прийнятний варіант. Полеміку щодо політреформи читайте на стор. "Подробиці"

Мар’яна ОЛІЙНИК, «День»
Газета: