Чи достатньо вивчена масова психологія людини з гаманцем? Схоже, що фахівцям у цій сфері ще належить добряче попрацювати. Зокрема, додаткові питання для науки поставила недавня ситуація, коли можлива ревальвація гривні до долара, про яку останнім часом заговорили в Нацбанку, призвела лише до підвищення попиту на зелену валюту в роздрібному продажу.
Чи можна в цьому випадку говорити про неадекватне розуміння ситуації? Гадаю, з таким вироком великій кількості людей не варто поспішати. Просто за будь-яких коливань на грошово-валютному ринку наш народ, наче молюск, звик одразу «йти» в долар. І ця традиція поки залишається незмінною. Тим паче що люди чують різноманітні й часто діаметрально протилежні оцінки наслідків «падіння» долара в Україні.
Одні експерти попереджають, що в умовах величезного дефіциту в зовнішній торгівлі й досить високої інфляції, при якій гривня втрачає купівельну спроможність, штучно робити її дорожчою досить небезпечно насамперед тому, що це може потягнути за собою не уповільнення, як на те сподіваються в НБУ, а прискорення інфляційних процесів. Інші, як президент АТ «Українська промислова енергетична компанія» (УПЕК) Анатолій Гіршфельд, стверджують, що внаслідок ревальвації гривні по відношенню до долара «єдиним виходом буде відхід від долара, перехід на розрахунки в євро, валюту, яка досить швидко зростає по відношенню й до гривні, й до долара». А в кінцевому результаті, як вважає Гіршфельд, ревальвація може створити додаткові економічні передумови для євроінтеграції України. Топ-менеджеру великої компанії, що володіє низкою відомих машинобудівних підприємств, безумовно, видніше, ніж звичайному громадянину, і його ризики також вимірюються зовсім іншими сумами, а також і відповідальністю роботодавця. Зате звичайній людині набагато болячіше падати з фінансової піраміди, яку, нехай і без наміру, але все ж таки може влаштувати для неї держава.
І в цьому сенсі дуже правильно розсудив Президент Ющенко, порадивши припинити в суспільстві ажіотаж навколо валютно- фінансової політики, викликаний не до кінця продуманими заявами керівництва Нацбанку.
Гадаю, доброю підмогою для зваженої політики глави держави, спрямованої на те, щоб збити нездорові тенденції у фінансовій сфері, може стати заява Фонду гарантування внесків фізичних осіб, що пролунала в понеділок. У ній, зокрема, зазначається, що кошти Фонду за січень—жовтень 2007 року зросли на 53%, або на 460 мільйонів гривень, — до 1,327 мільярда гривень. Лише в жовтні вони зросли на 119 мільйонів гривень. Для порівняння: за весь 2006 рік акумульовані Фондом кошти зросли на 37,7% — до 867 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що 11 вересня набрало чинності рішення адміністративної ради Фонду про збільшення розміру максимальної компенсації вкладникам збанкрутілих банків з 25 тисяч до 50 тисяч гривень. Тобто маючи в одному банку депозит на 50 тисяч гривень або до 10 тисяч доларів, громадянин міг би сьогодні спати спокійно. Але сьогодні ніхто поки ще не знає, куди саме поверне на графіку свого розвитку національна валюта...
Аби зрозуміти це, добре було б придивитися до поведінки українських комерційних банків. Цікаву інформацію для прийняття людьми якихось рішень надало Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Services в останньому огляді українських банків. Агентство відзначає добрі перспективи для їхнього подальшого розвитку, але звертає увагу на збереження системних ризиків у приватних банках: високі темпи нарощування боргу, низька капіталізація, розвиток банківського регулювання та неадекватне розкриття інформації.
«Роздрібний сегмент демонструє екстраординарно швидке зростання. Рівень проникнення банківських послуг неухильно зростає в останні декілька років, але залишається меншим, ніж у більшості країн Центральної й Східної Європи (ЦСЄ), залишаючи простір для подальшої експансії роздрібного й корпоративного кредитування», —зазначає віце- президент і старший аналітик Moody’s Ярослав Совгира. Показники прибутковості українських банків залишаються відносно високими, але перебувають під тиском зниження рентабельності й подальшого зростання витрат, пов’язаного з агресивним розвитком роздрібного бізнесу. Moody’s також прогнозує погіршення якості активів, яке поки загалом задовільне, але може мінятися у зв’язку зі швидким зростанням кредитних портфелів і неперевіреними інструментами, застосованим ризик-менеджментом.
Що тут можна порадити громадянинові, для якого використані в цьому звіті терміни, м’яко кажучи, не дуже зрозумілі? Гадати на кавовій гущі не варто. А от обзавестися розумними книжками — не завадить. Зрештою, кожен з нас у цьому житті сам для себе й ризик- і криза-менеджер.
