Iдеться, звісно, про центр прийняття рішень. Це питання хвилює вже котрий день поспіль, коли слухаєш заяви новопризначених держчиновників. Учора свою версію «центру» — мозкового — представив держсекретар Олександр Зінченко.
Чим буде Секретаріат Президента Віктора Ющенка? Канцелярією чи «другим урядом», посередником між главою держави і суспільством чи «монополістом» у інформуванні Президента? «Безумовно, йдеться не про «другий уряд», дріб’язкову опіку, телефонне право, тиск на ЗМІ, цензуру і т.ін.», — пообіцяв учора держсекретар України Олександр Зінченко під час свого першого в такому статусі спілкування з журналістами. «Головним завданням і головною зброєю» секретаріату є, на думку О. Зінченка, «інтелектуальна робота». А саме: щоденна координація діяльності на ключових напрямках державної політики, вироблення концепцій розвитку держави, відповідей на такі «колосальні інтелектуальні виклики суспільству», як детінізація економіки, боротьба з корупцією, вступ до Євросоюзу тощо. (Щоправда, як саме підвідомча йому структура при цьому примудрятиметься не дублювати відповідні кроки уряду, і хто організовуватиме роботу Президента, пан Зінченко не уточнював.) «Секретаріат має стати ініціативним мозковим центром, де інформація оброблятиметься і найбільш зручним, оптимальним шляхом потраплятиме до Президента задля головного — прийняття кращих рішень. Важлива поліваріантність підходів...», — зазначив держсекретар. При цьому він пообіцяв свою позицію пояснювати і «обговорювати альтернативи», бути відкритим для дискусії і критики, «спрямованої на поліпшення роботи».
До речі, про «поліваріантність підходів». Як забезпечуватиметься, так би мовити, багатоканальність надходження інформації до Президента? Адже обмеженість доступу до «головного політичного гравця» і — як наслідок — відсутність в нього об’єктивної картини чимало політиків і аналітиків вважали однією з найбільших вад колишньої системи влади... Відповідаючи на це запитання «Дня», Олександр Зінченко запевнив, що глава держави матиме чимало різних інформаційних джерел, у тому числі й безпосередньо в стінах секретаріату. «Не повинно бути «вузьких горлечок», де б інформація «застрягала», не потрапляючи до адресата, — заявив держсекретар. — «Розширення» цих вузьких місць є нагальною потребою, і ми дуже серйозно цим займатимемося». Водночас затверджене указом Президента від 27 січня Положення про секретаріат глави держави і його структуру (зміст якого чомусь до останнього моменту не оприлюднювався) не переконує в тому, що доступ до Президента справді матимуть «різні джерела»...
Що стосується кількості працівників апарату Президента, то Олександр Зінченко, по- перше, закликав не вірити цифрам 2500: «Наскільки мені відомо, загальна чисельність співробітників АП одного разу сягнула трохи більше 2000, потім коливалася в межах 1800—1900 осiб. На сьогодні — трохи більше тисячі». Скорочення відбудеться, і значне: за словами держсекретаря, «не безпосередньо в апараті, а пов’язаних з діяльністю секретаріату» працівників буде до 500 (без технічних). Створюватимуться тимчасові творчі колективи для розробки тих чи інших проектів, багато людей працюватимуть із секретаріатом на контрактній основі. Відповідно буде запропонована нова система оплати праці. «Цього тижня ми починаємо прийняття на роботу на тендерних засадах молодих спеціалістів віком від 23 до 28 років, які стажувалися в найкращих освітянських і наукових закладах Європи і світу — Гарварді, Сорбонні тощо, — повідомив також О. Зінченко. — Їх резюме, надзвичайно позитивні, надходили різними шляхами, в тому числі й через iнтернет».
«Зрозуміло, лише час та конкретні справи доведуть політикам і журналістам, що йдеться не лише про формальну зміну назви і риторики», — резюмував Олександр Зінченко. Можливо. Принаймні, зараз експерти висловлюють побоювання, що Держсекретаріат може стати більш громіздкою та бюрократичною структурою, ніж адміністрація колишнього президента. «Коли лише було заявлено про намір створити Держсекретаріат, я поставився до цього оптимістично, — зауважує в інтерв’ю пресі, зокрема, керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. — Але коли я ознайомився з документацією про Держсекретаріат, — то це ж крок назад». Експерта непокоїть, що Положення про Держсекретаріат передбачає створення в його структурі доволі великої кількості служб, а також те, що секретаріат має право брати участь у обробці указів глави держави на всіх рівнях і представляти і відстоювати інтереси Президента. Висновок політолога: «на сьогоднішній день адміністративна реформа не відбувається, є лише намір її провести».
