Мовою культури можна розтопити ворожнечу між Україною й Росією, яка виникла останнім часом. Такий рецепт поліпшення українсько-російських відносин пропонує Валентина Слюсарчук, директор Бібліотеки української літератури. За її словами, до бібліотеки, яка нещодавно була офіційно відкрита в Москві, приходять тактовні, ввічливі люди, які дуже відверто цікавляться Україною. «Ми сподіваємося, що так буде й далі. Тому ми хочемо багато заходів проводити російською мовою, щоб ті, хто цікавиться хоч трохи, могли прийти й полюбити Україну», — сказала В. Слюсарчук.
Вона вважає, що допомога бібліотеці з боку Києва має полягати в тому, щоб до Москви якомога частіше приїжджали українці. «Щоб вони виступали тут і всіляко пропагували українську культуру. Щоб більше росіян могли дізнатися про нашу історію та культуру», — зазначила директор. Вона також додала, що в бібліотеці розраховують на видавництва, які могли б проводити тут презентації книжок чи музичних дисків.
За словами В. Слюсарчук, історія заснування в Москві Бібліотеки української літератури тягнеться з 1989 року, коли в одній з бібліотек російської столиці був створений відділ української літератури. Цей відділ поступово розвивався, але тільки 2000 року вийшла постанова уряду Росії про відкриття української бібліотеки за однією адресою, а потім була ухвалена ще одна постанова про іншу адресу. І нарешті 2005 року вийшла нова постанова про надання бібліотеці приміщення за адресою: вул. Трифонівська, 61 біля станції метро «Ризька». Коштом префектури Центрального адміністративного округу Москви були проведені ремонтні роботи, закуплені меблі, й 26 травня бібліотека відкрилася для читачів.
Бібліотека фінансується подібно будь- якій московській бібліотеці за рахунок коштів уряду Москви. В. Слюсарчук зазначила, що до відкриття бібліотеки в Москві доклала немало зусиль українська влада, яка багато років вела переговори з цього питання. Зараз бібліотека співпрацює з багатьма видавництвами й бібліотеками України, які дарують багато книжок. «Нам також продають дешевше те, що не можуть подарувати», — сказала директор. Нині бібліотечний фонд становить 50 тисяч одиниць зберігання. Половина фонду — книжки, решта — періодичні видання, компакт-диски, аудіо- та відеодиски, мультимедійні видання.
«Раніше бібліотеку головним чином відвідували пенсіонери, які залишилися в Москві без рідної мови й літератури. Зараз ситуація міняється, й читацька аудиторія розширюється, — зазначила В.Слюсарчук. — Це обумовлено багатьма причинами, — пояснила вона. — З одного боку, в деяких московських ВНЗ почали вивчати українську мову. І тому читачами бібліотеки стали студенти. З іншого боку, до бібліотеки приходить усе більше дітей, які читають казки, а також дитячу літературу українською мовою. Оскільки бібліотека широко комплектується історичною літературою, сюди приходять науковці. У бібліотеці є також широкий вибір літератури з економіки й політики. Отже, читачами стають люди, які, з огляду на свою роботу, повинні володіти знаннями в цих галузях. До бібліотеки приходить багато молоді, яка цікавиться новою українською літературою. Крім того, з’являються молоді читачі, які бажають вивчити українську мову».
P.S. Газета «День» в дарунок передає Бібліотеці української літератури в Москві свої книжки — «Україна Incognita», «Війни і мир», «День і вічність Джеймса Мейса», «Апокрифи Клари Гудзик».
