Молодь — це майбутнє держави. Подібне твердження сьогодні не викликає сумнівів ні в кого, успішно знаходячи відображення у передвиборних програмах політиків, які незалежно від своїх ідеологічних уподобань зазвичай не оминають можливості вкотре задекларувати необхідність підтримки державою молодіжних рухів та організацій, освіти та соціального забезпечення молоді. Та чи може сучасна молодь не просто бути об’єктом дій інших, а сама активно вливатися в політичний процес та визначати майбутній курс своєї держави вже сьогодні? Позитивну відповідь на подібне запитання дала третя регіональна сесія Європейського молодіжного парламенту, яка нещодавно відбулась у Сумах, зібравши за одним столом близько 80 делегатів із 12 країн Європи, зокрема України, Німеччини, Румунії, Польщі, Грузії, Росії, Білорусі, Великої Британії, Туреччини, Фінляндії, Чехії та Молдови.
Сесії Європейського молодіжного парламенту відбуваються на трьох рівнях: національному, регіональному та міжнародному — з тією особливістю, що резолюції регіонального та особливо міжнародного етапів направляються в Брюссель на розгляд «дорослого» Європарламенту, який при прийнятті рішень бере до уваги позицію європейської молоді з різних країн. Робота ЄМП до найдрібніших деталей відтворює діяльність вищого законодавчого органу Євросоюзу, починаючи з роботи в комітетах, проблематики питань, що обговорюються, схеми написання відповідних резолюцій і закінчуючи Генеральною асамблеєю з її формальним протоколом та загальним голосуванням всіх делегатів.
Впродовж чотирьох днів, протягом яких тривала Сумська сесія ЄМП, делегати працювали у семи комітетах: з питань культури та освіти, міжнародної торгівлі, прав людини, розвитку, промисловості, дослідження та енергетики, а також двох комітетів закордонних справ. Проте найгарячіші дискусії розгорілися навколо двох питань: «Справа Косово: як ЄС може досягнути балансу між підтримкою незалежності та запобіганням сепаратизму?» та «Енергетична політика як пріоритет європейської стратегії безпеки: використання ЄС конкурентних переваг з метою уникнення залежності від енергетичних ресурсів».
Хоч би яким складним здавалося питання Косово, членам відповідного комітету вдалося розробити резолюцію, яка отримала підтримку більшості на Генеральній асамблеї. Серед можливих шляхів подолання проблеми делегати визначили покращання стосунків між ЄС та Сербією через пропозицію привілейованого партнерства для останньої з перспективою членства в ЄС за умови визнання незалежності Косово, організація культурних та освітніх програм для представників різних етнічних груп, відновлення внутрішніх дискусій з метою досягнення всіма членами ЄС консенсусу з питання колишньої балканської автономії та визнання унікальності справи Косово та неможливості використання її як прецеденту для сепаратизму.
Чи не найбільшу підтримку на Генеральній асамблеї отримала резолюція з енергетичної безпеки ЄС, лейтмотивом якої стала необхідність диверсифікації шляхів постачання енергетичних ресурсів з Центральної Азії, Північної Африки та Близького Сходу, щоб таким чином зменшити частку російського газу на європейському енергетичному ринку. Делегати ЄМП визнали, що Росія використовує «Газпром» як інструмент політичного впливу на окремі східноєвропейські країни, що знайшло своє яскраве відображення у газовому конфлікті між Росією та Україною 2006 року. Для того, щоб уникнути повторення подібних ситуацій в майбутньому, Євросоюзу було запропоновано провадити спільну енергетичну політику стосовно Росії, щоб таким чином урівноважити монополістичного постачальника монополістичним споживачем. При цьому інші зацікавлені держави, зокрема Україна, Білорусь, Молдова, зберігають за собою право приєднуватися до єдиної європейської енергетичної політики з відповідним вкладом у процес прийняття рішень Євросоюзом (на кшталт Шенгенської зони, у яку входять як члени ЄС, так і інші держави).
Загалом всі резолюції, розроблені комітетами, були підтримані на Генеральній асамблеї, що свідчить про якісний рівень підготовки делегатів та вільне оперування матеріалом, а також про об’єктивність та виваженість прийнятих резолюцій.
Як зазначив один iз представників німецької делегації на ЄМП Хауке Зоммер, коли він вперше взяв участь у роботі ЄМП, йому здавалося, що молоді люди просто «граються» у дорослу політику, відтворюючи всі належні атрибути сесій парламенту та навіть проблематику питань, які розглядаються. Проте буде набагато краще, коли молодь «гратиметься» в дорослу політику, серйозно вивчаючи теми та находячи життєздатні виходи з реальних проблем, аніж коли дорослі, займаючись серйозною політикою, просто «гратимуться» долями своїх виборців та своєї країни.
КОМЕНТАРI
Хауке ЗОММЕР, делегат III Сумської сесії ЄМП від Німеччини:
— Для мене це вже друга сесія Європейського молодіжного парламенту. Хоча я не вважаю, що ЄМП має прямий уплив на загальноєвропейський політичний курс, проте про цю організацію високої думки багато інституцій в Європі, зокрема, політичних, про що свідчать виступи на міжнародних сесіях ЄМП надзвичайно поважних та впливових політиків. Крім того, резолюції міжнародних сесій надсилаються у справжній парламент. Для мене ЄМП — це механізм, який допомагає зібрати людей разом, зацікавити їх політикою, загострити сприйняття ними того, що відбувається в державі і що говорять державні діячі. До того ж, головним внеском ЄМП у розвиток його учасників є навчання молоді діяти у повністю нових для них ситуаціях, заохочення відкритої та толерантної життєвої позиції та, звичайно, зустрічі з багатьма цікавими людьми.
Олександра АНДРУСИК, президент третьої регіональної сесії ЄМП в Сумах:
— Я в ЄМП—Україна вже дуже давно — понад шість років. Однією з найкращих рис ЄМП для мене є те, що, окрім інших переваг, він також надихає людину робити внесок у житті, не бути пасивним, а тому багато членів нашої організації, які колись працювали з нами, знайшли себе в діяльності також інших громадських організацій та інституцій. Однак ЄМП — це передусім освітній проект, який має на меті навчити молодь, як ухвалюються рішення в Європарламенті, як працюють комітети та Генеральна асамблея.
Крім того, ЄМП—Україна є класичним прикладом організації, яка розвивалася з ентузіазму та ресурсів однієї людини. На сьогодні вона зробила величезний поступ, об’єднуючи на даний момент близько 250 молодих людей з усієї України та ще кілька тисяч молодих українців, які за роки існування організації взяли участь у її діяльності чи принаймні відвідали кілька сесій. Ми також успішно співпрацюємо з делегацією Єврокомісії, місією ООН в Україні та з посольствами різних країн.
ДОВІДКА «Дня»
Європейський молодіжний парламент, заснований у 1987 році як проект школи у Фонтенбло (Франція), є унікальним форумом, розробленим для того, щоб активно задіяти молодь у процес формування майбутнього суспільства. Сьогодні ЄМП є однією з найбільших платформ для політичних дебатів, міжнародних зустрічей, політичної освітньої роботи та обміну ідеями між європейською молоддю. Об’єднує 32 європейські асоціації та організації на чолі з Фундацією Гайнца Шварцкопфа. Міжнародна молодіжна неурядова громадська організація «Європейський молодіжний парламент — Україна» є аполітичною неприбутковою організацією, заснованою у 2000 році, яка представляє національний комітет Європейського молодіжного парламенту в Україні.
