Учора київські журналісти мали можливість поспілкуватися з Ігорем Неньком — людиною, яка 5 серпня підкорила Ла-Манш. «Ігор Ненько — перший у незалежній Україні та перший у країнах СНД подолав Ла-Манш», — стверджує керівник проекту «Книга рекордів України» Ігор Підчибій. На подолання протоки — а це 36 кілометрів, — Ігорю знадобилися 10 годин 28 хвилин і величезна сила волі. Приблизно за три кілометри від французького берега сильна течія майже годину утримувала плавця, не даючи досягнути землі. Коли Ігор виплив на берег, то був настільки виснажений, що навіть не мав сил подзвонити батькам.
Що ж у цей час відчувала мати Ігоря? «Я дуже переживала, — розказує Вікторія Ненько, — у мене був вихідний, але я все одно пішла на роботу, щоб хоч чимось себе зайняти». І одразу здивувала журналістів, розказавши, що в дитинстві Ігор був слабенькою, хворобливою дитиною, це й підштовхнуло її відвести сина в басейн. Хто б міг подумати, що через роки він стане спортсменом такого рівня. Хоча міг і не стати. У дев’ятому класі його поставили перед вибором: плавання або навчання у фізико-математичному класі. Оскільки один спортсмен у сім’ї вже був — старший брат Сергій, — то хлопець вирішив присвятити себе науці. Але від долі не втечеш. «Під час вимушеної перерви мені постійно снилися тренування, тренер, мої друзі. Щойно я відновив заняття з плавання — сни зникли», — ділиться Ігор.
Зараз Сергій тренує Ігоря. Він розробив для нього раціон харчування на період підготовки до запливу і на той час, коли брат перебуватиме у воді, і сам годував його. Оскільки правила суворо регламентовані та забороняють плавцю торкатися будь-кого або будь-чого, то процес відбувався таким чином: «Сергій за допомогою спінінга закидав пляшку з водою або їжу, а я підпливав і втамовував голод та спрагу. На це витрачав близько хвилини», — пояснює Ігор.
Відомо, що перед марафонським запливом спортсмену треба трохи набрати ваги, що доволі складно через постійні тренування. Але жировий прошарок просто необхідний спортсмену для захисту від холоду — температура води в протоці не підіймається вище 18 градусів. Крім того, на певному відрізку часу організм виснажується та переходить на підживлення від жирового прошарку. «В Ігоря її не було, думаю, саме тому й настав кризовий момент», — підбиває підсумок Сергій. Готуватися Ігор почав задовго до самого запливу. Спершу була низка перемог — це і перше місце в місті Осло в запливі на кілометр, і друге місце на дистанції 3,8 кілометра (2 морські милі) в Харкові. У березні 2005 року Ненько переміг у 12-годинному міжнародному запливі, подолавши 38,8 кілометри. Він проходив у Цюріху в 50-метровому басейні. Потім були щоденні тренування.
Заплив відбувся за підтримки Українського Національного комітету міжнародної торгової палати. Дуже допоміг спортсмену ректору НТУ «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський, завдяки якому Ігор мав можливість тренуватися в басейні стільки, скільки було потрібно.
