Варто було Фонду держмайна України заявити, що він готовий до переговорів і міг би пом’якшити свою позицію стосовно компанії «Український алюміній», яка не виконала своїх інвестиційних зобов’язань, і пригальмувати судовий позов, спрямований на розрив договору купівлі-продажу Миколаївського глиноземного заводу, як «УкрАл» перейшов у наступ. У вівторок стало відомо, що ця компанія звернулася до уряду України з незвичайним проханням. Інвестор, який, згiдно iз заявами ФДМУ, не виконав своїх зобов’язань щодо будівництва у Харківській області алюмінієвого заводу, тепер пропонує дати йому нову пільгу — дозволити укласти довгострокову ф’ючерсну угоду з енергогенеруючою компанією «Дніпроенерго» на купівлю електроенергії за пільговим тарифом.
Прес-секретар «УкрАла» Віктор Демиденко з цього приводу повідомив «Українським новинам»: «Уже звернулися до Кабміну, щоб дозволили такий договір... У всьому світі так робиться». З його слів, компанія хоче купувати електроенергію за заздалегідь обумовленою ціною, що відповідає витратам на виробництво алюмінію на новому заводі, оскільки нинішні ціни у Харківській області не дозволять заводу окупитися протягом 20 років. «Такий завод буде явно збитковим», — зазначив Демиденко, але не уточнив, за якими саме тарифами «РусАл», інтереси якого в Україні представляє «УкрАл», хотів би купувати електроенергію.
Нагадаємо, що «УкрАл» чесно придбав наприкінці березня 2000 року 30% акцій ВАТ «МГЗ» на конкурсі, у якому був фактично єдиним учасником. Згідно з умовами, переможець зобов’язувався забезпечити будівництво під Харковом заводу з виробництва первинного алюмінію потужністю не менше 100 тис. тонн на рік, який споживав би від 200 тис. тонн глинозему, виробленого МГЗ (ще на початку року Харківський губернатор Євген Кушнарьов говорив, що не знає, чи розпочалося в його області будівництво цього заводу, на сьогодні на будівництво витратили понад 300 тис. гривень при кошторисній вартості проекту $302 млн.). У зв’язку з цим Фонд держмайна 15 липня звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про розірвання договору з ТОВ «Український алюміній» про придбання 30-відсоткового пакета акцій ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» і повернення його у власність держави. Раніше глава Фонду Михайло Чечетов дуже рішуче говорив про це на зустрічі з журналістами «Дня». Таке рішення Чечетов пояснив тим, що покупець не виконує в повному обсязі умови конкурсу: «Ми кількаразово зверталися до керівництва «УкрАла», проте, з усього видно, будувати новий завод вони наміру не мають». Зі свого боку «Український алюміній» відкидає обвинувачення ФДМ у невиконанні інвестзобов’язань, узятих при купівлі 30% акцій МГЗ, і заявляє, що в повному обсязі їх виконує, що у травні було підтверджено офіційним документом Фонду.
Закликав до відповідальності «УкрАл» та його російських господарів і Президент України Леонід Кучма. «Якщо російська група брала на себе зобов’язання протягом трьох років побудувати в Україні алюмінієвий завод, то це потрібно виконувати. Не слід робити з когось хлопчиків. За підписи, інвестиційні зобов’язання треба відповідати», — сказав Президент. На його думку, генеральний директор АТ «Російський Алюміній» Олег Дерипаска повинен зустрітися з представниками Фонду державного майна і Кабінету Міністрів України й обговорити цю ситуацію. «І будувати завод не у Сибіру, як він вирішив, а будувати тут, в Україні», — підкреслив Л. Кучма.
Сьогодні можна припустити, що якісь переговори у Фонді відбулися, а наступним кроком «УкрАла» стало звернення за енергетичною пільгою. Це певним чином нагадує звичайний шантаж: дасте дешеву електроенергію — побудуємо завод, не дасте — не бачити Україні ані нових робочих місць, ані додаткового ринку для збуту продукції МГЗ. А що стосується судових позовів, то в українській приватизації їх, як відомо, можна вести роками, й «УкрАл» із «РосАлом» до цього, мабуть, готові...
Не можна виключати у зв’язку з цим і політичний тиск на Україну з боку Москви. Остання, коли йдеться про інтереси російських компаній в Україні, часто задіює весь арсенал своїх лобістських можливостей у нашій країні. Крім того, до судових розглядів справа може і не дійти. У колах, близьких до підприємства «Енергоринок», вважають, що прохання про енергетичну пільгу можуть задовольнити. Щоправда, рішення про це мають прийняти Мінпаливенерго, Нацкомісія з питань регулювання електроенергетики і, головне, Кабмін. Адже там використовуватимуть «немаленькі гроші», повідомило «Дню» джерело, близьке до енергоринку. Воно також відзначило, що постанова про ф’ючерсні контракти на поставку електроенергії з дисконтом 20%, яку прийняв уряд Віктора Ющенка з подачі тогочасного енергетичного віце- прем’єра Юлії Тимошенко, на сьогодні не діє. Отже, механізм роботи з ф’ючерсами поки що в Україні відсутній. Разом із тим, на думку експерта, все залежатиме від умов, які пропонує нашому уряду претендент на пільги. Якщо живі гроші прийдуть на енергоринок авансом тоді, коли потрібно закуповувати паливо на зимовий період для теплових і атомних електростанцій, закінчувати ремонтну кампанію, а в цей період, як правило, грошей на все не вистачає, то позитивне рішення не виключене. Тим часом не можна не нагадати, що ф’ючерсні контракти, які пропагувала свого часу Ю. Тимошенко, стали однією з причин того, що «Енергоринок» досі не може виплатити багатомільярдні борги енергогенеруючим компаніям за вироблену ними електроенергію. Якщо якійсь із генеруючих компаній знову буде надано можливість продавати електроенергію з дисконтом, то платити за це доведеться іншим учасникам енергоринку...
Однак голова ФДМУ М. Чечетов учора в розмові з «Днем» зайняв стосовно пільг для «УкрАла» більш жорстку позицію. «Фонд на цю справу дивиться через призму договору про купівлю-продаж, де не обумовлено, що будівництво заводу може бути розпочате за умови сприятливої кон’юнктури чи зниження тарифу на електроенергію, — сказав Чечетов. — Нічого цього там немає. А є жорстке зобов’язання — побудувати завод». Голова ФДМУ вказав, що «УкрАл» зараз намагається обгрунтувати недоцільність будівництва цього підприємства і відмітив, що в цьому випадку не потрібно було розпочинати будівництво такого ж підприємства у себе в Росії — «для одного ринку двох таких заводів забагато». Водночас Чечетов би не заперечував, якби «УкрАл» взяв на себе зобов’язання побудувати в Україні інше підприємство такої ж вартості. Щоправда, для цього уряд має визнати це за необхідне і можливе, а також дати відповідне доручення Фонду. Поки ж Чечетов назвав пропозицію «УкрАла» «розмовами тієї сторони, яка не хоче робити — виконувати договір».
