Учора в столиці Португалії Лісабоні відбулася церемонія підписання «Договору про реформи» — нового базового документа, що визначає принципи функціонування Євросоюзу. Перед процедурою підписання цього документа глава Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу закликав європейських лідерів використати цей договір для того, щоб свобода, процвітання й солідарність стали реальністю щоденного життя європейських громадян. «Зі старого континенту народилася нова Європа», — заявив він. Тим часом, його співвітчизник Жозе Сократеш, прем’єр-міністр Португалії, що головує у ЄС, вважає, що Договір забезпечить більш сучасний і ефективний союз. За його словами, «світ потребує сильної Європи».
Очікується, що документ набере чинності на початку 2009 року після його ратифікації всіма державами — в парламентах або через референдуми. Новий базовий договір ЄС замінив проект європейської Конституції, від ратифікації якого було вирішено відмовитися після того, як вона була знехтувана більшістю французів і голландців під час національних референдумів 2005 року. Лісабонський договір одночасно увібрав у себе доповнені й перероблені положення раніше укладених угод про принципи життєдіяльності об’єднаної Європи — Римського договору (1957 року), Маастріхтського (1992 року), Амстердамського (1996 року) й договору Ніцци (2000 року), на якому в період інституційної кризи грунтувалося функціонування інститутів ЄС. На відміну від проекту Конституції ЄС, «Договір про реформи» не містить згадки про конституційні символи Євросоюзу — прапор, гімн та єдину валюту. Разом із тим, він передбачає запровадження посади президента ЄС, який буде обиратися на два з половиною роки й представлятиме організацію на міжнародному рівні. Верховний представник у загальній зовнішній політиці й політиці безпеки, згідно з договором, матиме фактичні повноваження міністра закордонних справ ЄС. Він підноситься в ранг заступника голови Єврокомісії, і йому передаються функції єврокомісара у загальній зовнішній політиці та європейській політиці сусідства.
Також зазнає змін структура виконавчої влади ЄС. З 2014 року кількість єврокомісарів буде еквівалентною двом третинам країн-членів ЄС. Сьогодні ж кожна з 27 держав представлена членом Єврокомісії. Договір підвищує роль Європарламенту. Згідно з документом, депутати, наряду з країнами ЄС, матимуть право схвалення законодавчих актів у низці «чутливих сфер», таких, як юстиція, безпека й іміграційна політика. Разом із тим, загальна кількість місць у Європарламенті скорочується з нинішніх 785 до 750. Крім того, національним парламентам буде вперше надано право брати участь у законотворчій діяльності ЄС. Вони, зокрема, дістануть право вносити свої пропозиції до тексту законопроектів.
Договір запроваджує також нову систему голосування за формулою так званої подвійної більшості, яка почне діяти з 2014 року при обумовленому Польщею перехідному періоді до 2017 року. Згідно з принципом подвійної більшості, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували представники 55% держав ЄС, де проживає не менш як 65% населення Євросоюзу.
