11 та 12 жовтня у Києві за ініціативою Національної спілки письменників України відбудеться Міжнародний письменницький форум «Слово без кордонів», який збере учасників із 17 країн.
Колись радянська «літературна політика» мала сильні сторони та вони розчинилися, як тільки сама система зруйнувалася. Зокрема, це стосувалося книгорозповсюдження на всьому багатонаціональному просторі колишнього СРСР. Славнозвісний «Книготорг» попереджував усі проблеми. Зараз такої потужної системи у нас у державі немає, тому розповсюдження літератури залишається чи не найпершою проблемою у книжковій галузі. Ще одна проблема — переклади. Якщо в «той» час існувало поняття планових перекладів, і сам автор дуже часто міг не дбати про переклад свого твору, то зараз лише декілька українських письменників перекладаються за кордоном, хоча, заслуговують на це чимало митців. Їхні імена добре відомі. Можна назвати кілька прізвищ — Костенко, Андрухович, Забужко, Дереш і т. ін., але тиражі у 200—300 примірників занадто мізерні аби Україна заявила про своїх новітніх прозаїків і поетів. Тим часом, за словами голови СПУ Володимира Яворівського, цього року в національний бюджет було закладено 11 млн. грн. на книговидання. «Та Спілка ні копійки з цих грошей не бачила», — констатує головний письменник країни. Власне, проблема відсутності в очах Європи нашої держави на літературній мапі світу потребує негайного вирішення. Заснування Міжнародного письменницького форуму «Слово без кордонів» цілком може стати першим до цього кроком.
Володимир Яворівський каже, що такий захід в Україні буде проведено вперше. Учасниками Форуму стануть представники 17 країн. Це Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Вірменія, Грузія, Ізраїль, Латвія, Литва, Македонія, Польща, Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Таджикистан, Україна і навіть Японія.
Безпосереднім поштовхом до заснування Форуму стала літературна ситуація у наших сусідів — Білорусі. Як зазначив Яворівський, «ідея народилася з біди наших білоруських колег. Та Спілка письменників, куди належало усе найкраще, що є в білоруській літературі, сьогодні фактично поза законом. Натомість утворено нову Спілку письменників, куди прийняли ротами «відставників», тих, хто надрукував один чи два вірші в районній газеті, і утворили альтернативну Спілку, яка фінансується з державного бюджету. А справжня Спілка письменників прописана тепер за 100 кілометрів від Мінська на дачі вдови Василя Бикова (відомий білоруський письменник. — М. Т. )». Коли інформація про ці події дійшла до СПУ, українські письменники вирішили заснувати міжнародну вільну асоціацію письменницьких організацій, які «могли б подати руку білоруській літературі»...
Форум відбуватиметься в Києві протягом двох днів. Буде підписана угода про утворення Міжнародної письменницької асоціації «Слово без кордонів», якою, окрім іншого, буде передбачено, що сторони особливо заохочуватимуть обміни та спільні літературно-мистецькі акції творчої молоді, а також спільні літературні дослідження та діяльність перекладачів. «Ми розглядаємо майбутню асоціацію не як бюрократичну наддержавну структуру, а як дієвий механізм співробітництва письменницьких організацій різних країн», — говориться в офіційній заяві СПУ.
За словами Володимира Яворівського, ця організація матиме декілька напрямків діяльності. Передусім, це зближення літератур і взаємопроникнення. Наприклад, кожна країна обиратиме письменника, а всі країни- учасниці «Слова без кордонів» проводять вечір цього письменника. До того ж, СПУ планує запропонувати Київському національному університету ім. Тараса Шевченка набирати до Інституту філології людей із іноземних держав, аби вони вивчали нашу мову, літературу і пропагували її потім у себе на батьківщині. Один із найголовніших напрямків — це заохочення перекладачів-україністів та українознавців за кордоном за визначні досягнення з популяризації творів класичної та сучасної української літератури.
Організатори розраховують на те, що два дні Форуму матимуть продовження, адже головна мета таких акцій полягає у популяризації української літератури в світі, а також намагання довести, що Київ може стати літературною столицею Європи... принаймні, на два дні.
