Два тижні тому український парламент схвалив основні напрями бюджетної політики на 2011 рік. А сьогодні у Верховній Раді теж бюджетний, але, можна ще сказати, принципово бюджетний день. Бо йдеться не про бюджет конкретного року та його окремі статті, коли кожен народний депутат, кожна фракція так чи інакше претендують на «свою» частку витрат, частенько виступаючи в ролі лобістів тих чи інших галузей, груп населення чи бізнесу. Під час цього торгу зазвичай безпринципно, а точніше, за принципом «ти мені — я тобі», влаштовуються не лише особисті, а й політичні питання, кожне з яких має в бюджеті свій еквівалент. Це погано й негідно, але, на жаль, так відбувається в усьому світі. На сьогоднішньому порядку денному — Бюджетний кодекс, найважливіший документ, що встановлює правові основи й найважливіші принципи формування та розподілу національного багатства країни. І чим краще він виписаний, тим меншим стає поле торгу, тим ближче офіційно визнана бюджетна мета: ефективне витрачання коштів на потреби суспільства та громадян — платників податків.
Напередодні два члени парламентського бюджетного комітету — Алла Александровська (КПУ) та Володимир Бондаренко (БЮТ) — вирішили поінформувати громадськість про пропозиції нової влади до цього законопроекту, рекомендованого комітетом до першого читання. У результаті між народними обранцями зав’язалася напрочуд коректна, але водночас досить гостра дискусія. Звісно, Александровська, як член коаліції, урядовий законопроект сприймає набагато спокійніше й бачить у ньому чимало позитивних моментів. Найважливіший з них — підвищення ролі місцевих органів влади. Як вважає Александровська, це створює «добру фінансову основу» для того, щоб місцеві ради ставали в повному розумінні цього слова органами народовладдя. Крім того, народного депутата тішить, що після ухвалення цього Бюджетного кодексу рішення, що лягають в основу майбутнього бюджету, мають ухвалюватися урядом уже з 1 квітня. Завдяки цьому й в уряду, й у парламентаріїв з’являється більше часу для розробки та шліфування головного кошторису країни (раніше все починалося з 15 липня, коли ухвалювалася так звана Бюджетна резолюція). Але головне, що новий бюджетний кодекс істотно збільшує обсяг доходів, які залишаються в регіонах. За словами Александровської, в попередньому варіанті Бюджетного кодексу, який так і не був ухвалений парламентом, місцеві бюджети додатково отримували 10 мільярдів гривень, запланований перерозподіл доходів між центром і місцями дасть останнім 23 мільярди гривень. Крім того, як повідомила Александровська, новий бюджетний кодекс робить спробу уникнути принципу розподілу коштів «від досягнутого». Для цього уряд буде зобов’язаний проводити індексацію платоспроможності регіонів і стимулювати їх до її нарощування.
Народний депутат також вважає позитивним підхід уряду, відповідно до якого робота над Бюджетним кодексом ведеться з урахуванням підготовлюваного до прийняття Податкового кодексу, і тепер частина податку з прибутку підприємств відраховуватиметься в розпорядження місцевих органів влади. Александровська бачить тут й ефективний зворотний зв’язок: коли місцева влада буде зацікавлена в успішній роботі підприємства, вона краще захищатиме його від усіляких перевірок і пов’язаних із цим простоїв.
Представник БЮТ теж бачить у Бюджетному кодексі певний позитив. Це, наприклад, застосування програмно-цільового методу планування й повний бухгалтерський облік бюджетних доходів і витрат на всій території України. Але критичних зауважень у опозиціонера, звісно, більше. Його непокоїть, що в основному кодекс розроблявся в апараті Президента (у Адміністрації й комітеті з економічних реформ) без участі законодавчого органу. А найгірше, що, відповідно до законопроекту, парламент узагалі не зможе його відхиляти, та й третє читання не передбачене. Але найгірше, що уряд дістає можливість самостійно, без парламенту, змінювати окремі частини бюджету.
З цими зауваженнями колеги частково погоджується й Александровська. Обгрунтовуючи свою позицію, вона говорить: «Ми не хочемо бути статистами». Але при цьому дещо згладжує критику на адресу розпорядників бюджету, які, згідно із законопроектом, дістають можливість без узгодження з парламентом вносити зміни до бюджетних розписів. Зате тепер, нагадує вона, вони будуть зобов’язані публічно звітувати про свої витрати.
«День» нагадав народним депутатам про наміри попереднього уряду запровадити формульне планування 12 тисяч місцевих бюджетів. Бондаренко запевнив, що його політична сила не просто й сьогодні «сповідує» такий же підхід, а й «вважає його тим єдиним серйозним кроком, зробленим при формуванні бюджетної політики, аби провести адміністративну реформу, щоб регіони реально отримали гроші». На його думку, сьогодні пропонується збільшити платежі регіонам, але «джерел для цього не буде». Бютівець інформував, що його політсила збирається внести до парламенту свій варіант Бюджетного кодексу. Чи ухвалять його? Цього риторичного запитання «День» не поставив.
