Чотирнадцятий саміт Україна — ЄС стане першим самітом з європейською стороною для Президента України В.Януковича. Сподіваємось, що саміт буде максимально прагматичним та конкретним. Хотілося б, що він увійшов в історію українсько-єесівських відносин передусім як такий, що заклав початок незворотному процесу скасування короткотермінових віз до ЄС для громадян України. У цьому зв’язку сподіваємося, що лідери ЄС та України дійдуть згоди про надання Україні Плану дій щодо візової лібералізації. Це стало б своєрідною точкою відліку, сигналом довіри сторін одна до одної.
Водночас мені хотілося б відразу пояснити, що План дій — це перелік вимог, критеріїв, яким Україна має відповідати для запровадження безвізового режиму. Виконання документа відбуватиметься у два етапи. На першому етапі Україна має забезпечити ухвалення необхідного законодавства та державних програм у сферах, охоплених візовим діалогом (безпека документів, у т.ч. впровадження біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією, у т.ч. реадмісія; громадський порядок та безпека; зовнішні зносини). На другому етапі Європейська Комісія із залученням держав-членів ЄС оцінюватиме відповідність більш предметним критеріям, на підставі яких визначатиметься ефективність та послідовність імплементації необхідних заходів. Відтак, не варто спекулювати на можливій даті скасування віз. Треба наразі зосередитись на конкретній роботі й виконувати практичні завдання. Звичайно, надання цього документу дасть Україні відповідний інструментарій, якщо хочете — додатковий аргумент для того, щоб довести країнам-членам ЄС, що Україна на певному етапі фактично відповідатиме встановленим самим ЄС вимогам для скасування віз.
Для скептиків також додам, що ухвалення згаданого Плану дій означатиме, що безвізовий режим для України вже перестане бути нереальною мрією або недосяжною перспективою.
Саміт має також надати поштовх переговорному процесу щодо Угоди про асоціацію. Варто відзначити, що ми переходимо в завершальну стадію роботи над документом. Лідери схвалять 4-й Спільний звіт про прогрес у переговорах, в якому, зокрема, визначать завершення переговорів по Угоді про асоціацію ключовою короткотерміновою метою. Водночас, підкреслю ще раз — для України важлива не стільки швидкість укладення документу, скільки його якість. І це наша спільна позиція з ЄС.
Звичайно, у ході саміту лідери торкнуться енергетичної проблематики. Буде підписано 5-й Спільний звіт про прогрес у виконанні Меморандуму про взаєморозуміння Україна — ЄС про співпрацю в енергетичній сфері, в якому сторони привітають підписання Україною Протоколу про приєднання до Договору про Енергетичне співтовариство. Сподіваємося також, що європейські лідери висловляться на підтримку ініціативи Президента України про проведення в Києві навесні 2011 року міжнародної конференції з нагоди 25-ї річниці аварії на ЧАЕС для збору коштів, необхідних для успішного завершення чорнобильських проектів.
На саміті також має бути підписаний важливий для України документ, без якого на даний час Україна не може повною мірою брати участь у роботі програм ЄС. Це Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво про Рамкову угоду між Україною та ЄС про загальні принципи участі України в програмах ЄС. Цей документ створить юридичну основу для укладення двосторонніх меморандумів про доступ України до окремих програм ЄС. Це такі цікаві для України програми, як Сьома рамкова програма у сфері досліджень та технологічного розвитку, програма «Розумна енергетика», «Молодь у дії», «Медіа», окремі митні програми тощо. Як результат, відкриваються можливості для наших науковців, творчих та молодіжних організацій висувати свої проекти й мати право на часткове їхнє фінансування з боку ЄС.
Якщо нам вдасться повною мірою реалізувати такий порядок денний саміту, то, на мій погляд, ми матимемо всі підстави вважати, що саміт був результативним та сприяв наближенню України на ще один крок до ЄС.
КОМЕНТАР
Позавчора міністри закордонних справ Швеції та Польщі Карл Більдт та Радослав Сікорський після переговорів із Президентом України під час короткої прес-конференції в польському посольстві висловили надію, що саміт Україна — ЄС буде успішним і наблизить Україну до ЄС. «Ми приїхали до Києва передати послання солідарності й заохочення. Для Європи, не лише Польщі та Швеції, Україна є важливою, і ми зацікавлені в тому, щоб вона реформувалась у європейському напрямку», — підкреслив пан Сікорський. А шведський міністр Карл Більдт пообіцяв, що Європа зробить більше зі свого боку, щоб пришвидшити процес ухвалення угоди про зону вільної торгівлі. Водночас пан Більдт відзначив, що підписання цієї угоди дозволить Україні після реалізації необхідних реформ за декілька років стати power house of Ukraine — впливовою країною Європи. «День» звернувся до директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра СУШКА із проханням прокоментувати сподівання української сторони щодо саміту Україна—ЄС, який відбудеться 22 листопада.
— На даний момент стовідсотково не вирішено питання стосовно Плану дій щодо безвізового режиму. Цей документ розроблений і готовий до оприлюднення. Але деякі країни-члени вважають, що його зарано надавати Україні, особливо в контексті того негативного розвитку з верховенством права, демократією та свободами, що має місце в Україні. Чи буде цей документ наданий Україні зараз, чи його надання буде перенесено на наступний рік — це питання буде вирішено лише напередодні саміту. На сьогодні все таки більш імовірно, що він буде наданий, але гарантій немає.
Навіть якщо цей документ буде надано, то він передбачає лише терміни регулярного моніторингу його виконання. А за який час його Україна виконає, не може передбачити ані жоден політик, ані оракул. Очевидно, один раз на півроку чи на рік з боку Єврокомісії буде здійснюватися ретельна оцінка виконання цього плану по всіх групах критеріїв. Це не той план, виконання якого можна буде імітувати. Коли ці критерії будуть виконані, Єврокомісія з відповідною доповіддю звернеться до Ради ЄС, і тоді цей орган навряд чи матиме аргументи не надати безвізовий режим. Зрозуміло, що буде непростий процес. Якщо в понеділок ми побачимо цей План дій, то ми зрозуміємо, скільки країні ще треба зробити для того, щоб питання скасування візового режиму було поставлено на обговорення. На мою думку, це завдання не одного-двох років, а значно довшого періоду. Я хотів би, щоб це було швидше. Але, спостерігаючи багато років за нашою владою, я не маю великих ілюзій, що вона спроможна ці критерії виконати швидко.
Що стосується перспектив підписання Угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, то ці угоди на сьогодні не готові до підписання, зокрема у частині зони вільної торгівлі. Там ще багато питань не узгоджено. Щодо них ведеться переговорний процес. Зрозуміло, якщо буде політична воля та певні компроміси з обох сторін, то наступного року можна завершити цей переговорний процес.
Що стосується змісту висловлювання Більдта, то в ньому є резон. Адже угода про зону вільної торгівлі передбачає дуже велику низку регуляторних реформ в Україні. Дійсно, якщо її імплементувати, то українське законодавство, регуляторне і реальне бізнес-середовище стане дуже наближеним до єесівського. І за тих умов буде значно легше ставити питання, ніж тепер — наприклад про можливість членства України в ЄС.
