Велика Британія була й залишається однією із старих країн Західної Європи, яка послідовно підтримувала Україну на шляху інтеграції в євроатлантичні структури. Лондон виступав за надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО вже на саміті Організації Північноатлантичного договору, який проходив 2—4 квітня в Бухаресті. Як у Британії розцінюють відкладення рішення НАТО щодо надання Україні ПДЧ? Чому країна, яка більш віддалена від України, ніж Німеччина чи Франція є більш проукраїнською з цього питання і вірить у те, що демократичні перетворення приведуть Україну до серця Європи? Чи спостерігається в діях українського уряду системність і послідовність на шляху європейської інтеграції? Як може позначитися на іміджі України, як один із засновників ООН, вивід миротворців із Косово? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Тимчасового повіреного у справах Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Мартіна ХАРРІСА.
— Пане Харріс, що, на вашу думку, означає для України рішення саміту в Бухаресті?
— Рішення самміту в Бухаресті стосовно України є позитивним. Уперше Альянс дав чітко зрозуміти, що Україна буде членом НАТО. Альянс підтримав заяву України стосовно Плану дій щодо членства (ПДЧ). Зараз починається робота по залученню України до процесу ПДЧ.
—. Чи дійсно були виправданими, на вашу думку, аргументи тих країн, які сказали, що Україна ще не готова приєднатися до ПДЧ вже у Бухаресті?
— Усі країни НАТО висловили свою підтримку ПДЧ. Наступним кроком буде період інтенсивної роботи Міністрів закордонних справ задля підготовки до прийняття рішення від сьогодні до зустрічі в грудні. Ми сподіваємось, Україна зможе досягти успіхів у багатьох сферах співробітництва з НАТО. Ми також сподіваємось, що українські лідери будуть більше працювати над тим, щоб пояснити громадськості чому ПДЧ і членство в НАТО є позитивні для України.
Зі зміцненням молодої європейської демократії, старі типи мислення, зокрема застаріле сприйняття НАТО, зникнуть. Кожного дня, у незліченну кількість способів, Україна стає все ближчою до решти Європи. ПДЧ буде могутнім важелем, який прискорить цей процес і істотно поглибить реформи в економіці, соціальній сфері та у секторі безпеки. Це в інтересах як України, так і НАТО.
— До речі, чи не проглядається за позицією цих країн російський фактор і зокрема небажання Берліна, Парижа, Амстердама дратувати Росію наданням Україні ПДЧ?
— Питання ПДЧ — це питання, яке стосується України та НАТО. Росія повідомила про своє занепокоєння, але Україна — це незалежна країна, і її заяву слід розглядати по її суті.
— До речі, чому ваша країна, яка більш віддалена від України, ніж Німеччина чи Франція є більш проукраїнською з цього питання?
— Я би не дивився на це таким чином. У Бухаресті існувало єдине чітке бачення — усі країни-члени Альянсу хочуть бачити Україну членом НАТО. Так само, всі країни-члени ЄС щиро зацікавлені в успіху України. Президент Франції надав нового творчого мислення відносинам ЄС з Україною. Це дуже бажана ініціатива, яка, я сподіваюсь, принесе результати на саміті ЄС — Україна пізніше цього року.
— Ваш попередник Посол Тім Барроу в своєму інтерв’ю «Дню» казав, що майбутні відносини України та ЄС визначатиме прогрес у реформах. Тепер із плином часу, як Британія оцінює євроінтеграційну діяльність нашої країни? Чи бачите ви системність і послідовність в діях українського уряду на цьому напрямку?
— Я бачу розвиток консенсусу щодо євроінтеграції України, який охоплює регіони, покоління та партії України. Саме цей консенсус дозволив Україні досягти найважливішого успіху в економічній реформі за останні роки — завершення переговорів щодо вступу до СОТ. Це був важливий крок у відносинах з ЄС, адже тепер ми змогли розпочати переговори про всесторонню Угоду про вільну торгівлю. Я сподіваюсь, що Верховна Рада зможе ратифікувати Протокол вступу до СОТ протягом найближчих тижнів.
— Що потрібно ще зробити Україні, щоб заручитися все більшою підтримкою серед країн-членів ЄС у реалізації своїх євроінтеграційних прагнень?
— Головний виклик — це консолідувати великі досягнення України за останні три роки у демократичній реформі. Проведення вільних та чесних парламентських виборів було великим успіхом. Але Україна не повинна зупинятися на досягнутому. Вона має і далі просуватися уперед із реформами виборчих списків, розвивати сильні демократичні політичні партії, зміцнювати місцеве самоврядування, збільшувати дебати та дієвість по-справжньому вільних засобів масової інформації. Інше ключове питання — це корупція. Вона справді тягне Україну назад. Нам потрібно побачити як у суспільстві, так і в політиці справжню тверду рішучість викоренити корупцію.
— Ви, мабуть, знаєте, що у Верховній Раді України зареєстрований проект постанови про виведення українських миротворців з Косово. Що дає Україні участь у миротворчих операціях і що, на вашу думку, втратить Україна, як один із засновників ООН, або як це позначиться на її іміджі, якщо вона виведе миротворців з Косово?
— Я розумію той шок, який спричинила в Україні загибель старшого лейтенанта Ігоря Кіналя. Це також було шоком для людей у Великій Британії. І це подвоїло нашу рішучість працювати з нашими партнерами, зокрема, з Україною, задля забезпечення миру та стабільності у Косово. Світ вдячний Україні та її збройним силам за внесок у миротворчі операції. Ми в Британії дуже добре знаємо, що такі місії завжди є складними і часто небезпечними, але вони — наша колективна відповідальність, і я впевнений, що Україна буде продовжувати розділяти її з нами.
— Чи помітили ви прогрес у поліпшенні інвестиційного клімату з приходом до влади уряду Юлії Тимошенко?
— Уряд щойно відзначив свої перші 100 днів. Були важливі досягнення. Я вже згадував перше з них — завершення переговорів щодо вступу до СОТ. Це надасть значного поштовху розвитку українського бізнесу за кордоном та сприятиме інвесторам, які хочуть робити бізнес в Україні. Але все ще слід зробити дуже багато, особливо у сфері законодавчої реформи, аби інвестори мали впевненість у тому, що зможуть захистити свої права в українських судах. Я сподіваюся, що Президент та прем’єр-міністр зможуть об’єднати свої зусилля задля здійснення великого поштовху в цьому напрямку в 2008 році.
— Як ви оцінюєте демократичні процеси в Україні, чи не забагато тут демократії, яку чимало українців і сусіди на півночі та сході називають анархією та безладдям на противагу порядку в Білорусі та Росії?
— Згідно широко відомого висловлювання Вінстона Черчіля, демократія є найгіршою формою державного устрою, за винятком усіх інших, які колись існували. Парламентська демократія у Великій Британії розвивалась протягом століть. Мене глибоко вражає те, чого Україна досягла за 16 років своєї незалежності. Не секрет, що цей процес складний та нелегкий, але він приведе Україну до серця Європи, де вона і повинна бути.
