Вже декілька днів невелике селище Черкаська Лозова в Дергачівському районі Харківської області охоплене панікою: щодня в лікарню відвозять місцевих мешканців із підозрою на гепатит А. Число потерпілих скоро досягне 50, серед них десять дітей. Головний санітарний лікар Дергачівського району Павло Жуков твердить, що діагноз — «хвороба Боткіна» (так ще називають гепатит А) підтверджено не в усіх госпіталізованих, тому поки що не треба говорити про масове зараження. Незважаючи на це, 60 мешканців села вже отримали спеціальну профілактичну дорогу вакцину. За припущенням представників СЕС, джерелом захворювання є вода, до якої інфекція могла потрапити через старий і аварійний водогін. Мешканці села категорично стверджують, що їхній трубопровід йде по одному полю з каналізаційною трубою, з якої нечистоти потрапляють до водогону, який продірявився. Коли з технічних причин відключають водоподачу, порожні труби, як насоси, втягують в себе все, що є довкола. До речі, перекриття води з технічних причин у Харкові і сусідніх районах останнім часом почастішало. Медики вирішили провести хлорування водопровідної води.
Лікарі дуже стурбовані ситуацією, що склалася, і все частіше згадують: два роки тому в місті Суходольську Луганської області через підозру на гепатит було госпіталізовано близько тисячі осіб, і майже в усіх діагноз підтвердився. Тоді хворим на гепатит луганчанам харківська компанія «Здоров’я» відправила свій, ще новий на той час, препарат «Глутаргін»: сьогодні медики називають його найбільш ефективним при ураженнях печінки. Найактивніші мешканці Черкаської Лозової мають намір відстоювати свої права в прокуратурі. Потерпілі вимагають притягнення до відповідальності керівників місцевих комунальних служб, винних, на думку мешканців селища, в масовому захворюванні. Окрім того, родичі хворих хочуть з’ясувати, хто компенсує тисячі гривень вже витрачених на обіцяне владою безкоштовне лікування.
За даними харківської міської санепідслужби, поліпшення якості водопровідної води в останні роки не спостерігається. Як твердить санепідемнагляд, якість води в Харківському регіоні погіршилася. Відсоток води, що не відповідає стандартам, в півтора разу перевищує середній в Україні. Державний стандарт, за яким сьогодні в Україні визначають якість води, на думку фахівців стандарт-метрології, морально застарів і не відповідає міжнародним нормам. У пробах води постійно виявляються вірусні забруднення і канцерогенні речовини. А у воді, яка тече з квартирних кранів, час від часу трапляється розмокла тирса, пір’я і дрібні камінчики. Через часті прориви мереж можливе потрапляння у воду носіїв інфекційних захворювань, таких як вірусний гепатит А. Так, наприклад, причиною масового спалаху дизентерії серед учнів гімназії №3 селища Купянськ-Вузлове минулого року стала саме неякісна питна вода. Санітарні служби постійно звертаються до населення Харкова з проханням відстоювати і кип’ятити водопровідну воду і, наскільки це можливо, пити воду з пляшок. Тим же, у кого немає коштів на купівлю чистої води або фільтра на кран (якісний фільтр води коштує близько п’ятисот доларів, причому через декілька місяців у ньому потрібно міняти стодоларовий картридж, інакше сенсу в фільтрі немає), доводиться пити те, що пропонує Харківкомунпромвод. Представники комунальних служб зізнаються: хоч як би очищувалася вода, але поки вона дійде до споживача її якість вже зміниться через критичний стан зношених труб. І це при тому, що вітчизняні санітарні норми на порядок нижчі за європейські. Щорічно потребують заміни майже 50 кілометрів водогону, в той час як замінюють не більше семи. Ситуація ускладнюється очікуваним паводком. Надходили пропозиції про заміну річкового водопостачання на грунтове — як у Києві. Для цього в столиці створено мережу артезіанських шахт і відкритих бюветів. Однак деякі фахівці говорять, що грунтова вода в Харківському регіоні також забруднена. В жодному колодязі на території Харкова вода не придатна для пиття.
На Харківщині грунтові води залягають глибоко, і буріння кожної шахти обійдеться в мільйон гривень. До речі, якість води, яку привозять у бочках, і так званої артезіанської вже також не викликає в людей особливої довіри. Деякі ентузіасти пропонують запровадити в місті новий альтернативний спосіб очищення питної води, який полягає в тому, щоб у кожному мікрорайоні з’явився невеличкий завод, вірніше лоток, у якому буде зосереджено пристрої, які видають воду вищої якості, яка не поступається ні донецькій, ні дніпропетровській чи навіть київській. Але й ціни на неї будуть високі.
На даний момент, окрім проблем із чистотою водою, через різке скорочення надходження від населення та юридичних осіб на рахунки підприємства «Вода» (колишній «Харківкомунпромвод»), з’явилося ще побоювання щодо стабільності водопостачання міста. Значно погіршилася якість води в Печенізькому і Краснопавлівському водосховищах, що є основними джерелами водозабору. Це потребує витрати хімреагентів та інших матеріалів, необхідних для очищення води, а вони протягом минулого року подорожчали більш ніж у півтора разу. У результаті, собівартість води в грудні минулого року вже на 21% перевищила тариф, встановлений для населення. І все ж сьогодні підприємство «Вода» продовжує виконувати в повному обсязі свої зобов’язання перед споживачами. Так уже третій тиждень близько шести тисяч мешканців селища Есхар Харківської області отримують воду лише дві години на добу. Санепідемстанція закрила місцеву школу, дитячий садок, а також стаціонарне відділення есхарівської лікарні.
Поліпшити ситуацію спроможні лише значні інвестиції. Радник глави Соціал-демократичної партії Австрії Фрідріх Клокер, який побував нещодавно в Харкові, на зустрічі з міським головою Володимиром Шумилкіним зазначив, що в його країні мешканці можуть спокійно пити сиру воду з крана, і що їм цілком успішно вдається експортувати свої технології до інших європейських країн. Як наслідок — запропонував свою допомогу в питаннях спільної роботи в цьому плані з українською стороною. Харківська міська влада, починаючи з минулого року, почала розглядати плани співпраці з німецькою фірмою «Berlin Wasser», керівництво якої передбачало можливість вкладення 150 мільйонів доларів у реконструкцію та модернізацію харківських водогінних мереж і споруд. Дані перспективи викликали у місцевого населення не лише радість, але й побоювання. Адже за кращу якість потрібно платити більше. А тарифи на комунальні послуги вже й так завищено.
