Віднедавна у Полтаві з'явилося нове громадське об'єднання. Унікальне воно тим, що до нього входять 126 громадських організацій, а очолює його бізнесмен Андрій Баранов. Місія цього об'єднання, як її пояснює сам Андрій Баранов, — ефективна координація роботи громадських організацій для прийняття ефективних рішень, лобіювання їх перед міською владою та контроль за їх виконанням. Аналогів Громадській раді Полтави «Сила громади» в Україні поки що немає.
— Андрію Павловичу, з якою метою і чи на довго створена «Сила громади»?
— Уперше за останні роки нам вдалося об'єднати велику кількість громадських організацій у єдиний потужний координаційний центр. Інколи людей достатньо просто зібрати, і вони починають продукувати корисні рішення та працювати на благо міста, єднаючи свої зусилля. «Сила громади» стане мозковим центром, який видаватиме ефективні рішення міських проблем, лобіюватиме їх прийняття міською радою та контролюватиме виконання. Головний принцип діяльності громадської ради — робота поза політикою. У кожного є свої погляди, і ми гуртуємося не навколо того, що нас роз'єднує, а навколо того, що нас об'єднує. А об'єднує нас прагнення сприяти становленню громадянського суспільства, захисту і підтримці громадських організацій, які допомагають людям.
Щоб громадська рада була дієвою, ми вирішили створити її на фаховій, професійній основі і будувати її роботу за принципами роботи органів влади. Усі члени громадської ради входять у 12 профільних комітетів — з питань підприємництва, профспілкової діяльності, екології, прав людини, спорту, молоді, ветеранів, питань ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії тощо. Учасники комітетів обговорюють рішення, виносять їх на загальну конференцію. Голови комітетів — члени президії громадської ради «Сила громади». Окрім того, створено ще один важливий орган — комітет громадського контролю, який здійснює нагляд за роботою, в тому числі влади, судових органів. А для того, щоб виконання прийнятих рішень було максимально ефективним, ми створили виконавчий секретаріат, де люди працюють на постійній основі і займаються постійною роботою з підготовки документів, організації роботи та виконання рішень комітетів.
Нині багато представників громадських організацій можуть долучатися до роботи громадської ради. За незначний час від її створення засновано громадський комітет із працевлаштування молоді, тренерську раду Полтави. А також проведено низку спортивних турнірів, утворено гарячу лінію; надається допомога дитячим садкам та дитячим будинкам. Є у нас і своя газета «Сила громади». Окрім того, представники будь-якої громадської організації можуть прийти в адміністративне приміщення громадської ради, використати для своїх потреб її оргтехніку, бо ми розуміємо, що деякі громадські організації навіть не мають свого власного офісу. Поки це вигідно для них — громадська рада існуватиме і сприятиме роботі громадських формувань.
— Наскільки дієвими є громадські організації, що входять до громадської ради?
— Не вважаю за потрібне оцінювати дієвість чи недієвість будь-якої громадської організації. Громадська рада якраз і створювалася для того, щоб допомогти їм стати дієвими, якщо вже влада до цього не дозріла.
Бо якщо кількість фахових громадських організацій у Полтаві буде більше, то це свідчитиме про зростання громадської активності простих мешканців. Я провів переговори майже з усіма керівниками організацій, що входять до громадської ради, і був приємно здивований їхнім потенціалом та бажанням працювати. Мені незрозуміло, чому цей потенціал досі ще ніхто не використав. Це люди зі своєю позицією, зі своїми поглядами, дуже ініціативні та наполегливі. Особисто я отримав велике задоволення від процесу створення громадської ради.
— Які найближчі кроки громадської ради ви плануєте?
— Ми будемо ставити питання про надання статусу дорадчо-консультативного органу для нашого об'єднання. Це дозволить нам впливати на владу і на прийняття нею рішень у місті. Я впевнений, що мер міста мусить спиратися на два органи — міську раду, яка відображає політичні вподобання полтавців, і на громадську раду, яка відстоюватиме громадські інтереси жителів міста. Міський голова повинен спрямувати ці дві структури на співробітництво. У іншому випадку виникатимуть конфлікти. Цьому є приклади. Коли ми були незгодні з передачею 56 га землі колишніх артскладів у Полтаві для житлової забудови київському інвестору без жодного конкурсу чи тендеру і за сміхотворну ціну в 27 мільйонів, то ми відкрито про це заявили. Щоправда, міська рада жодним чином не відреагувала і прийняла таке рішення… Нам би не хотілося повторити долю численних громадських колегій при органах влади, які перетворилися на «говорильні».
— Ваша оцінка економічного та соціального стану в місті?
— Якщо аналізувати економіку, то я вважаю, що ставлення влади до великих підприємств у корінні своєму невірне. Вона самоусунулася від співпраці, а між тим її завдання — допомогти розширювати ринки збуту та жорстко здійснювати захист інтересів полтавського виробника. Влада повинна моніторити фінансовий стан підприємств і не допускати їх банкрутства. Окрім того, потрібно сприяти створенню нових підприємств та залучати інвестиції, шляхом зовнішньої діяльності та лобіювання інтересів місцевих виробників на зовнішніх ринках. Але ж жодна копійка не прийде в місто, коли немає стратегічного плану і певних гарантій. Гарантій — не влади (яка може змінитися), а самої громадськості. Ми розробили чіткий стратегічний план, якого міська влада ще не має. А нещодавно підписали протокол про співробітництво з Альянсом «Нова енергія України» про спільну організацію технопарку з енергозбереження та енергоаудиту. Це означає, що за допомогою іноземних інвестицій (а про готовність приєднатися вже заявили американське та скандинавське агентства) ми зможемо переобладнати підприємства для зменшення втрат електроенергії, які в наших із вами тарифах становлять приблизно 20 відсотків.
Якщо ж характеризувати економічну ситуацію в місті коротко, то її можна описати одним словом — стагнація. П'ять років у Полтаві немає мера. Ніхто не опікується жедами, реформуванням системи охорони здоров'я, запровадженням добровільного медичного страхування, системою освіти. Радянська система освіти розвалена, а нового нічого не запроваджено. Необхідно її відродити, аби відволікти молодь від комп'ютерів, пива та гральних автоматів.
— Політична ситуація…
— Я взагалі-то не політик, тому можу на все це дивитися збоку. І мене турбує поляризація політичних сил у місті. Це вже було в Україні нещодавно, і про наслідки ми можемо судити самі. Зараз міська рада роздерта на два табори — 23 депутати проти 27. Тому на чолі потрібна третя людина, яка об'єднає депутатів на основі своєї програми, щоб потім не бути нікому і нічого винним — ані посад, ані підтримки, ані якихось рішень. Я хочу, щоб міський голова був вільним від усього цього. Тоді громада буде мати свободу від протистоянь у владі. За цю свободу варто поборотися і варто витратитися.
— Як досвідчений бізнесмен, чи можете ви окреслити завтрашній день українського бізнесу?
— Ми приречені на його розвиток. І від держави залежить, яким саме він буде. Не хочу жалітися, як нам важко, бо бабусі, яка отримує пенсію 350 гривень, ще важче. Але зараз бізнес із державою — як на лінії вогню. Якщо взявся за цю справу, то будь готовий до податкового пресу, візитів пожежників тощо.
Та як би там не було, але бізнес буде розвиватися, бо є багато людей, які прагнуть працювати. Бізнес звик виживати, коли його не чіпають. Про допомогу, на жаль, зараз ми не говоримо. Комітет із підприємництва громадської ради розробив низку заходів — реформування дозвільної системи, остаточне створення єдиного вікна для підприємців — і прагне їх впровадити. І я буду сприяти суспільному діалогу між владою і бізнесом. Позитивні приклади цьому також є: у час, коли я був заступником голови бюджетного комітету міськради ми зменшили ставку єдиного податку для перевізників, через що підприємці вийшли з тіні та збільшили надходження до бюджету. Основною складовою бюджету має стати прибутковий податок, для чого необхідно унеможливити зарплату в конвертах. І будьте певні: якщо потрібно когось примусити — ми примусимо, якщо потрібно підтримати — підтримаємо. Та завжди має бути взаємна повага та спільний процес роботи на користь міста та його громади.
ДО РЕЧI
Андрій Баранов був одним із претендентів на посаду мера Полтави, вибори якого відбулися 26 листопада.
Він і його команда доклали чимало зусиль для здобуття перемоги. Але полтавці надали перевагу Андрію Матковському, секретарю міського голови. Андрій Матковський отримав 54% голосів, Віктор Животенко — 26,5%, Андрій Баранов — 7,4%, Олександр Кулик — 3,9%. Усі інші кандидати набрали менше відсотка голосів, недійсними було визнано 3,6% бюлетенів, проти всіх проголосувало 5,1% виборців Полтави, явка склала 36,5% виборців. «Явка виборців прогнозовано низька, — повідомив журналістам речник КВУ Олександр Черненко, — але вища, ніж у інших містах. Ми прогнозували саме таку явку — від 35 до 40%.»
ДОВIДКА «Дня»
Баранов Андрій Павлович народився 12 серпня 1967 року в Полтаві в родині робітника. У 1984 році закінчив середню школу №6 у Полтаві. У 1989 році закінчив Смоленське військове інженерне ракетне училище, за фахом — військовий інженер із засобів радіоавтоматики. У 2006 році з відзнакою закінчив заочний факультет Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ), за фахом — юрист-правознавець.
З 1989 року проходив військову службу в Туркестанському військовому окрузі (м. Мари) на офіцерських посадах. У 1991 році звільнився з лав Збройних сил і повернувся до Полтави. З 1991 по 1992 рік працював на посаді заступника директора науково-виробничого підприємства «Квант». У 1992 році виступив співзасновником багатопрофільної виробничо-комерційної компанії «Елана» та був обраний на посаду президента новоствореного підприємства, де працював до 2001 року. З 2001 до 2005 року — головний радник-консультант ЗАТ «Елана-Фарм». У 2005 році обраний головою ради директорів Полтавського регіонального міжгалузевого консорціуму «Енергомед», до якого увійшли низка відомих фірм Полтави.
У 1998 році був обраний депутатом Полтавської міської ради III скликання та увійшов до складу постійної депутатської комісії з питань економічної політики, власності, бюджету, фінансів і цін. У 2002 році повторно обраний депутатом Полтавської міської ради IV скликання. У вересні 2006 року обраний головою Ради громадських об'єднань та організацій Полтави, до складу якої увійшло 126 громадських об'єднань та організацій, що діють у Полтаві. Позапартійний.
Одружений. Дружина — Баранова Ліана Миколаївна, інспектор оргметодвідділу ЗАТ «Елана-Фарм». Має двох дочок.
