В День пам’яті жертв чорнобильської катастрофи ми в «Дні» відстежували ще й внутрішньоредакційний «трилер». Журналісту, який їхав у відрядження до Москви, заборонили в’їзд на територію Росії. Нагадаємо, 24 квітня ввечері на російській залізничній станції Суземка прикордонники попросили Миколу Хрієнка вийти з потяга, мотивувавши це тим, що його дані внесені до списку нев’їзних на територію Росії осіб. Микола Хрієнко їхав для підготовки репортажу для газети «День» з Митинського кладовища, де поховані перші 27 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
У вівторок, відразу після звернення редакції газети, МЗС України направило ноту до російського посольства з вимогою роз’яснити причини інциденту. Ми не отримали прямої реакції з посольства Росії, але, як розповів «Дню» директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин, вчора відбулася телефонна розмова першого заступника міністра закордонних справ України Руслана Демченка та російського посла Михайла Зурабова, з якої стало відомо, що наразі всі зауваження зняті і обмежень для Миколи Хрієнка для в’їзду на територію Російської Федерації немає. Російська сторона, за словами Олега Волошина, підкреслює: інцидент жодним чином не пов’язаний з якимись політичними моментами. І викликаний «порушеннями з боку журналіста Миколи Хрієнка під час попередніх поїздок до Чукотки в Росії правил перебування в режимній території». Олег Волошин зазначив, що пояснення у письмову вигляді в Міністерстві сподіваються отримати наприкінці дня.
Пояснення МЗС Росії Микола Хрієнко прокоментував так: «Згідно із законодавством РФ, перепустка в прикордонну зону оформлюється протягом двох місяців у ФСБ Росії в Москві або в регіональних управліннях ФСБ Росії. Оскільки раніше кілька разів перепустки в прикордонні зони Росії мені оформлювалися саме таким чином, то зрозуміло, що органи ФСБ Росії володіли всіма необхідними даними про мою особу. Через складність та довготривалість дослідницького маршруту в усі місця неможливо було оформити перепустки заздалегідь, тому в Анадер, Хатангу та селище Черський я прибував літаком без заздалегідь оформлених перепусток. Але оскільки законодавство РФ передбачає у виняткових випадках оформлення цих перепусток на місцях, то органи ФСБ та прикордонної служби на моє прохання оформлювали ці перепустки у тих місцях, куди я потрапляв і, таким чином, я як журналіст мав офіційний дозвіл на перебування в цих місцях. По суті, я нічого не порушував.»
«Зі свого боку хочемо підкреслити, що українське МЗС уважно стежитиме за реалізацією права на вільне пересування громадян України на території Росії, у тому числі журналістів, і оперативно реагуватиме на будь-які аналогічні випадки», — зазначив Олег Волошин.
Зрозуміло, що таке пояснення російської сторони формально виправдовує дії російських прикордонників, серед яких, підозрює Микола Хрієнко, судячи з питань, які йому ставили, були представники ФСБ. Українське МЗС отримало відповідь. Формально обмеження зняті.
Але залишаються питання про «чорні списки», образу гідності українського журналіста, зрештою, образу батьків загиблих ліквідаторів, які так і не дочекалися Миколу Хрієнка, а він віз їм матеріали попередніх зйомок. Хіба не привід для об’єднання журналістських зусиль?
І українські, і російські ЗМІ відреагували на випадок з Миколою Хрієнком. На жаль, трохи запізнились. Якби ця новина голосно і з належною інтонацією прозвучала в той час, коли українською територією роз’їжджав російський президент, а глава РПЦ «гнув лінію» на підпорядкування українських церков Московському патріархату, був би створений інший контекст.
До речі, у вівторок «День» зв’язувався з прес-секретарем Президента Даркою Чепак з проханням поінформувати Віктора Януковича про прикрість, що сталася з українським журналістом. На це Дарка відадресувала нас до МЗС, з яким ми й без сторонньої допомоги здогадалися зв’язатися раніше. На запити повідомити, чи все ж відомо Президенту про випадок з Миколою Хрієнком, про існування «чорних списків» ми відповіді так і не отримали. Хочеться нагадати, чітке інформування Президента — один з основних обов’язків прес-секретаря.
«Ми би хотіли отримати офіційні пояснення і почути вибачення перед Миколою, нашою газетою, українськими читачами і батьками ліквідаторів, які чекали журналіста там, на кладовищі», — сказала головний редактор «Дня» Лариса Івшина російському інтернет-виданню GZT.RU. До речі, російські ЗМІ проявили до цього випадку значно більше інтересу, ніж українські. До слова, виходить, й ФСБ оцінило діяльність Миколи Хрієнка значно вище, ніж українська журналістика. Принаймні, тепер ясно, що точно помітило.
P.S. Редакція газети «День» вдячна МЗС України, міністру Костянтину Грищенку та співробітникам, які оперативно відреагували на прикрий інцидент, що стався з Миколою Хрієнком.
