Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мiлошевича Гаазi замало

6 липня, 2001 - 00:00

Видача колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича трибуналу в Гаазі стане початком міжнародної кампанії з пошуку й подальшого юридичного переслідування його помічників, звинувачених у злочинах проти людства. Єдиною частиною колишньої Югославії, яка не співпрацює із трибуналом Організації Об’єднаних Націй, залишається боснiйська Республіка Сербська. Однак незабаром «полювання» на воєнних злочинців може розпочатися й тут.

Насамперед у Гаазі хотіли би бачити Радована Караджича та Радка Младича, колишніх президента та командувача армії боснійських сербів. Караджича та Младича звинувачують у геноциді проти боснійських мусульман у місті Сребреніца, звірства в якому називають найжорстокішою різаниною із часів Другої світової війни.

Прем’єр-міністр Республіки Сербської Младен Іванич наполягає на негайному затвердженні парламентом країни закону про співпрацю із трибуналом ООН із колишньої Югославії. Цього вимагає, в першу чергу, сама Гаага, де не виключають, що після видачі Мілошевича його колишні помічники шукатимуть притулку в сербській частині Боснії. Припускають, що 26 із 37 осіб, яким трибунал ООН із колишньої Югославії оголосив обвинувальний вирок, перебувають саме на території Республіки Сербської, зазначає Бі-Бі-Сі. Прокурор Карла дель Понте назвала скандальним той факт, що за шість років пiсля закінчення боснійської війни винні в геноциді та злочинах проти людства досі не опинилися на лаві підсудних.

Парламент Республіки Сербської має прийняти закон про співпрацю з Міжнародним трибуналом і видачу воєнних злочинців упродовж трьох тижнів. Прем’єр-міністр Іванич наполягає на тому, щоб співпраця з Гаагою була обопільно справедливою, передає Сі-Ен- Ен. Боснійських мусульман та хорватів, причетних до геноциду сербського народу під час боснійської війни, також мають судити. «Якщо ми приймемо закон, то нам не залишатиметься нічого іншого як заарештувати цих людей», — сказав Іванич.

Схопити підозрюваних та звинувачуваних у злочинах проти людства досі не спромоглася ані поліція Республіки Сербської, ані 20-тисячні миротворчі сили НАТО в Боснії. Іванич заявляє, що йому невідомо, де нині перебуває Радован Караджич та Радко Младич. Тепер їх шукатимуть активніше, додав прем’єр-міністр Республіки Сербської.

Тим часом уряд Сербії заговорив про можливість розгляду справ звинувачуваних у злочинах проти людства в Белграді. Заявив, що сподівається на це і сербський прем’єр-міністр Зоран Джинджич, ініціатор видачі Слободана Мілошевича, який поставив у двозначне становище президента Коштуніцу. Він із самого початку наполягав на необхідності судити екс-президента вдома. Виступаючи на Європейському економічному саміті в Зальцбурзі, Джинджич сказав, що поки що судова система Югославії не готова до розгляду таких серйозних справ, однак у подальшому він не виключає можливості проведення таких судів у Белграді. А міністр юстиції Сербії Владан Батич сподівається, що Гаага оцінить жест видачі Мілошевича й «дозволить судити його помічників удома».

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: