Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Міністр оборони переміг командувача ВПС

21 травня, 1999 - 00:00

Володимир Антонець був, якщо можна так сказати, останнім генеральським могіканом. У той час, коли в армії України вже четвертий міністр оборони, третій начальник Генштабу, у всіх родів військ нові командувачі, тільки Антонець залишався незмінним командувачем ВПС. Так було до приходу у військове відомство Олександра Кузьмука. Саме в давньому протистоянні міністра оборони й командувача ВПС треба вбачати основну причину зміщення Антонця. 1997 року Кузьмук категорично заявив: «Кредит моєї довіри до командування ВПС вичерпаний». Подібна заява була викликана, як тоді пояснювалося, непідконтрольним використанням військово-транспортної авіації. Але тоді кредит довіри до Антонця у Верховного Головнокомандувача був більшим, ніж кредит міністерський. Антонець на своїй посаді втримався.

1998 року — чергове загострення. Кузьмук заявляє про те, що Антонець «досвідчений командувач, досвідчений льотчик. Але є бажання бути на якихось особливих умовах. У жодному разі не повинно бути такого, що бачення своїх проблем самими ВПС — це істина в останній інстанції». Корінь протиріч криється в різних поглядах на перспективи розвитку ВПС. Командування ВПС не погоджувалося з підходами Міноборони до реформування бойової авіації. Водночас з 1200 літальних апаратів тільки приблизно 40% могли вважатися боєздатними. Тоді за чергову атаку на ВПС довелося розплатитися своїми посадами начальнику штабу й начальнику тилу авіації.

Минулого тижня міністр оборони в рамках контрольних занять, які відбуваються у Збройних силах, вирішив особисто інспектувати частини ВПС. У результаті було заявлено, що виявлено недоліки, які заважають реалізувати державну програму будівництва й розвитку Збройних сил у галузі авіації. А посадові особи ВПС, прикриваючись об'єктивними труднощами, не можуть організувати ефективний розвиток цього роду військ. Результати перевірки, найвірогідніше, були тією останньою краплею, які допомогли переконати Верховного Головнокомандувача нарешті підписати указ про долю Антонця.

Тепер робота зі швидкого реформування ВПС ляже на плечі генерала Віктора Стрельникова, який до свого призначення був заступником командувача ВПС.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, «День»
Газета: