Якщо Україні не вдасться спростувати підозри Сполучених Штатів про незаконну співпрацю Києва з Іраком, то це «може відстрочити євроатлантичну інтеграцію» держави. Про це заявив учора в інтерв’ю «Дню» президент Американського комітету НАТО Брюс Джексон. Він додав, що зараз існують «серйозні ризики для майбутнього» України. Експерт зі Сполучених Штатів також наголосив, що у відновленні до себе довіри Київ «може розраховувати» тільки на самого себе. «Україна насамперед мусить вірити в те, що вона хоче до НАТО. Київ повинен сам вирішувати: йти йому до Мінська чи до Брюсселя», — підкреслила співголова Американського комітету НАТО Джулі Фінлі, відповідаючи на запитання про можливе посилення російського впливу на Україну в зв’язку з «іракгейтом».
На шляху України до НАТО постала перешкода, яка може загальмувати чимало зовнішньополітичних намірів Києва. Американські звинувачення про незаконний продаж Україною зброї до Іраку прийшлися саме на той час, коли Україна, переборюючи внутрішньополітичні негаразди, готувалася до саміту Північноатлантичного альянсу в Празі. До зустрічі у верхах у чеській столиці залишилося менш як два місяці (відбудеться вона 21 листопада). Перед Києвом стоїть завдання не з легких: з одного боку — переконати натовських колег у своїй безневинності, а з іншого — прибути на Празький саміт підготовленими для переходу з Альянсом на вищий рівень співпраці.
Поки що все залишається, як і раніше: Україну запрошено до зустрічі і цього запрошення ніхто не відкликав. У процесі підготовки перебуває запланований для підписання на саміті документ, який доповнюватиме Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО. Однак можна припустити, його підписання напряму залежатиме від упевненості в Брюсселі, що непорозуміння між Сполученими Штатами та Україною вичерпано. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон на минулому тижні заявив, що Альянс чекатиме від України роз’яснень. При цьому він наголосив, що відносини між Києвом та Альянсом «переживають складний період». Робертсон також закликав Київ дати відповіді на «дуже серйозні запитання», пов’язані iз твердженнями США про те, що Леонід Кучма особисто дав згоду на здійснення передачі зброї Іраку. У Брюсселі, отож, очікують подальшого розвитку подій. Доказів, наданих Києвом раніше, Альянсу явно недостатньо. Очевидно, основна увага буде прикута до поведінки в цій ситуації Вашингтона, який, згідно зі словами речника Держдепу Річарда Баучера, тільки працює над переглядом політики до України. Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре підтвердив «Дню» сказане Робертсоном. Також він заявив, що в силі залишається запрошення України до Праги. За його словами, США передали своїм союзникам матеріали, які стосуються незаконної співпраці між Києвом та Багдадом. Наразі партнери обговорюють надану інформацію. Пан Дюре між тим уникнув відповіді на запитання, чи відбудеться саміт Україна—НАТО у тому випадку, якщо Альянс не отримає доказів про непричетність України до передачі «Кольчуг» Іраку до 21 листопада.
Переговори українського керівництва з заступником держсекретаря США Елізабет Джоунз, яка перебуває в ці дні в Києві, можливо, розставлять деякі крапки. Однак досвід показує, що одними переговорами навряд чи вдасться обійтися. Рік тому, коли розгорівся скандал про продаж Україною важкого озброєння Македонії, до Києва прибула радник американського президента з національної безпеки Кондолізза Райс. Під час її перебування стало відомо, що Україна обіцяє призупинити поставки зброї. Потім виявилося, що ситуація є більш складною, й поставки деякий час продовжувались. Захід продовжив тиск, і Києву довелося поступитися. Варто нагадати, що військова співпраця з Македонією не заборонена жодними міжнародними документами. Із Іраком, який вже більше як десять років перебуває під санкціями Ради Безпеки ООН, справа серйозніша. Серйознішими можуть бути й вимоги Вашингтона. Про це свідчить і професійна «спеціалізація» пані Джоунз. Розпочинала свою дипломатичну кар’єру вона в Афганістані (1971— 1972 роки). У 1979—1980 роках Джоунз працювала в Багдаді. У середині 80-х років вона обіймала керівну посаду в управлінні Держдепартаменту, яке відповідало за Ліван, Сирію, Йорданію і знову-таки Ірак. Правда, офіційно в Україні спростували інспекційну мету її приїзду. Начальник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков назвав візит американської гості «політичним». Проте у Києві не можуть не розуміти серйозності намірів США, а тому, вочевидь, запросили до України експертів ООН, які перевірятимуть, чи мало місце постачання до Іраку «Кольчуг». Безперечно, безпрецедентна відкритість зараз є оптимальною позицією для України.
Але, до речі, вже лунають аргументи, скажімо так, іншого рівня розуміння ситуації щодо прибуття інспекторів. Олександр Кузьмук, колишній міністр оборони, а нині народний депутат, на «круглому столі» «Україна—НАТО», який відбувся позавчора, наголосив: «Для нас принизливо, що в Україну приїдуть проводити перевірки». Його аргументи зводились до того, що Київ раніше надав достатньо документальних доказів про свою непричетність до незаконних контактів із Багдадом. «Ми це довели документально, а вони — ні», — наголосив Кузьмук, звертаючи увагу, що Сполучені Штати не довели своїх обвинувачень жодними доказами, а тільки плівками колишнього охоронця Президента. «Експерти повинні їхати не в Україну, а в Ірак», — підкреслив депутат. На перший погляд, така позиція виглядає дуже патріотичною. Приблизно так само як і свого часу твердження про непатріотичність звинувачень українських військових щодо збиття російського Ту-154 над Чорним морем. Рівень репутаційних втрат для держави внаслідок подібної лінії поведінки теж відомий. Іншої думки дотримується колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк, який зараз очолює комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції. «Ми повинні виходити з того, порушувала Україна міжнародне право чи ні? Існують підозри. Чи відбулася фактична передача зброї Іраку? Не береться стверджувати ніхто. Чи нам вигідне спростування? Так. Лише своїми заявами? Цього недостатньо. Нехай приїжджають експерти США, НАТО», — заявив Тарасюк, наголосивши на необхідності створення відповідної слідчої групи в парламенті. Тарасюк, до речі, заявив, що «ще рано» говорити про підписання нового документа між Україною та НАТО в Празі.
Судячи з усього, Київ заради євроатлантичних прагнень готовий до багатьох компромісів і навіть поступок. Багато залежить і від західних партнерів. До речі, під час «касетного скандалу» найбільше зовнішньополітичних вигод отримала Росія. Напередодні зустрічі президентів Кучми і Путіна в Запоріжжі розкручування «iракгейту» навряд чи додасть впевненості офіційному Києву.
