«Колосальним кроком уперед» назвав дніпропетровську зустріч Леонід Кучма. «Зустріч була позитивною та плідною», — відгукнувся Володимир Путін. «Гранично прагматичною, економічною і навіть технологічною», як передає Інтерфакс, назвав зустріч двох президентів заступник керівника адміністрації президента Росії Сергій Приходько.
Напередодні і в Росії, і в Україні були побоювання, що, враховуючи нерозв’язаність «касетного» скандалу, задекларований прагматизм зустрічі може мати негативні політичні наслідки (вочевидь, для кожної країни свої). Віце-спікер російської Думи Володимир Лукін вчора сказав Інтерфаксу, що візит Путіна в Дніпропетровськ має «суперечливий, відповідальний і в той же час дуже ризикований характер. Сподіваюся, що ризик, на який пішов російський президент, буде виправданий. Чи впевнений я в цьому? На жаль, не повністю». Українці ж, звичайно, остерігалися, що російський президент скористається нашою внутрішньою ситуацією, щоб нав’язати свої правила гри, і що Київ остаточно переорієнтується на Схід. Особливо враховуючи, що росіяни, на відміну від західних політиків, не акцентують увагу на українській кризі.
Напередодні зустрічі Путін заявив в Австрії, що в Україні «гострі внутріполітичні проблеми» і що Росія не може не звертати на це уваги. І це справляє на Москву певне враження. «Але ми будемо працювати з тими, кого обрав український народ в результаті демократичних процедур, — передає слова Путіна НТВ. — Законно обранним президентом є Леонід Кучма». І Росія не має наміру призупиняти співробітництво, оскільки має право розраховувати на певну стабільність з партнерами. За словами Путіна, Росія не чекатиме, поки в Україні розв’яжуться якісь внутріполітичні проблеми, бо «у нас величезна кооперація. Ми взаємно в деяких галузях на 80% залежимо одне від одного, зокрема, Україна від наших поставок. А в деяких ми на 50—60% залежимо від України».
Судячи з офіційних повідомлень, головний акцент зустрічі було зроблено на економічній кооперації. Президенти ухвалили заяву щодо розширення співробітництва в області ракето- космічної та авіаційної техніки, під час зустрічі також було підписано меморандум про співробітництво в області електроенергетики між українським урядом та РАТ «ЄЕС Росії», обмін між делегаціями 12-ма документами, підписаними раніше. Віце-прем’єри Олег Дубина та Ілля Клебанов домовилися, що в березні предметно обговорять проблему розвитку проекту літака Ан-70 (до якого, схоже, повертається зацікавленість Німеччини). Міст через Керченську протоку, можливо, й будуватимуть. Поки що сторони вирішили, що проект потрібно якнайретельніше вивчити і опрацювати. Один iз найбільш дискусійних документів — меморандум з ЄЕС Росії, підписаний міністром палива та енергетики України Сергієм Єрміловим та головою правління ЄЕС Росії Анатолієм Чубайсом, який має на меті відновити паралельну роботу енергосистем двох країн, як повідомлялося, лише декларує наміри двох сторін. Одним з таких намірів є транзит російської електроенергії через українську територію.
«На мій погляд, — сказав в інтерв’ю «Форуму» (www.for.com.ua) директор Національного інституту україно-російських стосунків Сергій Пирожков, — результати переговорів достатньо вигідні для обидвох сторін... Виходячи зі змісту домовленостей, можна говорити про рівноправне та взаємовигідне співробітництво між Україною та Росією у військовій, аерокосмічній та деяких інших сферах... Я думаю, — підкреслює Пирожков, — що українська політична ситуація не вплинула на змістовний бік візиту».
Окрім того, президенти, швидше за все, заспокоїли і західні ЗМІ, які напередодні зустрічі наголошували на можливості відновлення спільного виробництва ракетоносіїв.
Напередодні зустрічі президентів генеральний директор «Южмашу» Юрій Алексеєв заявив, що «Україна прийняла статус без’ядерної держави і цей статус означає, що у нас не будуть вироблятися носії для зброї масового знищення». «Україна, — сказав він, — чітко виконує свої обов’язки перед світовою спільнотою».
Загалом директор «Южмашу» поставив під сумнів можливість і доцільність поновлення випуску бойових ракет СС-18 «Сатана». «Коли в російській Держдумі, — розповів він, — ратифікували договір ОСО-2, то до нас з Думи був направлений офіційний запит, як швидко ми могли б відновити виробництво тих самих СС-18. Ми попрацювали з нашими фахівцями і сказали, що в найближчому майбутньому без колосальних капіталовкладень це неможливо». Неможливо, на думку Ю. Алексеєва, ще і тому, що СС-18 — машина мінометного запуску. Ракета повинна стартувати з спеціального контейнера. Тим часом, їх виробництво в Росії повністю припинено, а завод під Смоленськом «повністю ліквідований». Розформовано і виробництво спеціальних вузлів для ракет на заводі у Воронежі.
«З іншого боку, — відзначив Ю. Алексеєв, а чи потрібно поновлювати виробництво цих ракет на «Южмаші»? Сьогодні Росія має свій могутній потенціал. І паритет, який склався між Росією і США, забезпечується тією кількістю носіїв, якими вона має в своєму розпорядженні. Україна лише бере участь у їх гарантійному обслуговуванні за існуючими угодами.
