Фортуна була немилостивою до Гаїті. Біль і страждання після землетрусу торік і були величезними, але з того часу ситуацію ще більше погіршили ураган «Томас» і спалах холери. Зараз напруга зростає довкола виборів, які щойно завершилися.
Ця епідемія поширилася на всі десять департаментів країни, а також столицю країни Порт-о-Пренс. Міністерство охорони здоров’я Гаїті повідомляє, що кількість загиблих наближається до 2 000, а інфікованих — перевищує 80 тис. Оскільки в багатьох людей немає вільного доступу до лікарень і клінік, ці цифри, в кращому разі, є приблизними. Робочі групи ООН побоюються, що реальна кількість смертей і поточних захворювань насправді може бути вдвічі більшою.
Зрозуміло, що епідемія продовжуватиме поширюватися. Це є наслідком особливо страшного штаму холери, а також засадничих проблем: слабкої національної системи охорони здоров’я, поганих санітарних умов, відсутності чистої води тощо. Всесвітня організація охорони здоров’я та Панамериканська організація охорони здоров’я (ПАООЗ) вважають, що спалах може вразити близько 400 тис. людей.
У міру того, як міжнародне співтовариство мобілізується для реакції у відповідь, у нас є два пріоритети: по-перше, зниження смертності через ефективне лікування; по-друге, інформування населення про те, як піклуватися про себе, свої родини й співтовариства.
Є певні позитивні новини, проте загальна картина похмура. Хоча епідеміологічна статистика залишається тривожною, в останні тижні спостерігається зниження смертності з 7,6% до 3,6%. Уряд Гаїті, установи ООН і гуманітарні організації приймають невідкладні заходи, щоб надати лікування і потурбуватися про профілактику. Вони надають матеріали для очищення води, проводять широкомасштабні інформаційні кампанії, а також надають допомогу в створенні лікувальних центрів.
Але ясно одне. Якими б чудовими не були ці зусилля, їх просто недостатньо. Без масштабного та негайного втручання життя сотень тисяч людей виявиться під загрозою. Саме від нас залежать дії з максимальною швидкістю та повне використання ресурсів.
Зараз найнеобхідніші додаткові центри для лікування холери. Необхідний більш кваліфікований медичний і немедичний персонал, щоб керувати цими об’єктами. ПАООЗ і ВООЗ вважають, що протягом наступних трьох місяців додатково знадобляться 350 лікарів, 2 000 медсестер і 2 200 помічників.
Також необхідно близько 30 тис. медико-санітарних працівників і добровольців, щоб допомогти працівникам приблизно 15 тис. пунктів оральної регідратації. Також ще потрібні інші помічники для підвищення обізнаності та поліпшення гігієни в таборах і громадах. Дуже важливо, щоб гаїтянський народ у всіх громадах був повністю інформований про те, як впоратися з цією хворобою, щоб вони розуміли, що холеру можна швидко вилікувати, коли вона діагностується та лікується без зволікання.
Бракує основних лікарських засобів і матеріалів: пігулок для очищення води, хлористих дезінфікуючих засобів, антибіотиків, каністр, мила, цистерн для води та будівельного матеріалу для туалетів. Запаси солі для оральної регідратації повинні постійно поповнюватися.
Недивно, що захворюваність на холеру найвища в нетрищах та сільській місцевості Гаїті, де люди найвіддаленіші від допомоги. У таборах, де після землетрусу цього року знайшло притулок близько 1,3 млн. людей, за іронією долі, рівень захворюваності відносно низький. Причина: там є все необхідне — медична допомога, санітарія та чиста вода.
Щоб жителі Гаїті самі допомогли собі, ми повинні розширити нашу присутність. Саме тому ООН і її партнери розробили міжсекторну стратегію реагування на холеру в Гаїті — відозва для надання фінансування в розмірі 164 млн. доларів США для підтримки зусиль міжнародного співтовариства щодо стримування спалаху. Наразі було отримано лише 20% необхідного фінансування.
Це не буде короткостроковою кризою, тому ми не можемо думати лише в короткотерміновій перспективі, розробляючи наші дії у відповідь. Мільйони людей залежать від міжнародного співтовариства для виживання зараз. У той же час, нашу відповідь потрібно розглядати в ширшому контексті відновлення та довготермінового розвитку. Інвестиції в основну інфраструктуру мають вирішальне значення — чиста вода, санітарія, охорона здоров’я, освіта й міцне житло.
Тим часом ми маємо допомогти зміцнити інститути Гаїті. Гаїті потребує сильного та легітимного уряду, щоб здолати майбутні проблеми. Останні вибори були важливою віхою на довгому й дуже важкому шляху країни. Але сьогоднішні порушення здаються серйознішими, ніж передбачалося спочатку. Напруженість зростає. Політичні лідери повинні поставити національні інтереси вище за особисті та упереджені амбіції.
ООН та її багаточисельні міжнародні партнери допоможуть Гаїті стати на ноги. Але, зрештою, Гаїті може розраховувати лише на свої сили. Як люди вони життєрадісні та сміливі. Вони потребують нашої підтримки та заслуговують на неї. Але вони також потребують сильного національного керівництва, заслуговують на нього. Це момент Гаїті.
Пан Гі МУН — Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй.
