ДІМ БЕЗ СВІТЛА І ВОДИ
Вийти на зв’язок із активістами будинку по вул. Шевченка, 4а було дуже просто: всього-на-всього зайшла на його сайт, написала листа Сергію Іллюхіну — розробнику порталу та активісту — з пропозицією зустрітися. І буквально за якихось 15 хвилин уже розмовляла з ним по телефону, узгоджуючи день зустрічі. До речі, про приїзд кореспондентів «Дня» мешканці будинку дізналися в той же день — із того ж таки сайту.
Здавалося б, які можуть бути проблеми у новобудові, яку здали в експлуатацію менше двох років тому? Але коли послухаєш Сергія та його сусідів, здається, що ліпше жити у старій хрущовці, ніж переселятися у новозбудоване житло. Уявіть, що ви заплатили по тисячі доларів за квадратний метр житлової площі (до початку кризи люди платили по дві й більше тисячі) і тепер мусите робити за свої ж кошти ремонт даху, бо він протікає й затоплює квартири на верхніх поверхах, лагодити труби у підвалі, з яких теж постійно капає, вкручувати щотижня лампочки у під’їздах, бо вони постійно перегоряють, і вирішувати купу всіляких проблем, аби жити було комфортно й затишно.
— Чому мешканці роблять все це за свої кошти? А тому, що ні ЖЕК, ні компанія-забудовник «Меркурій», яка, за проектом, обслуговує дім, не береться — у них на це коштів немає, — каже Сергій Іллюхін. — Коли дім здали в експлуатацію, тут взагалі ні тепла, ні світла ще не було. Просто компанія спішила здати дім, поки не розпочалася економічна криза. А через такий поспіх маємо купу недоробок.
— Ми якраз перше покоління мешканців, які жили тут без комунікацій, — додає інший житель будинку Валерій Шафоростов. — Щоб якось готувати їжу, митися, ми протягнули від трансформатора кабель, і 2700 кіловат накручували у місяць.
— Минулої зими, коли вдарили морози, все ще стояло без опалення, люди писали заяви до мерії, і лише після того його включили. Проблема у тім, що у нас тісно переплетені забудовник — ДСК «Меркурій» — та жек. «Меркурій» має обслуговувати всі свої будинки, тому всі претензії, які ми висуваємо до жеку, відразу надходять і до забудовника. Реакція жеку на виправлення певних проблем — нульова. З опаленням ніби розібралися, але жителі 10-го поверху страждають від того, що кілька разів на день мусять спускати повітря з батарей, оскільки насос не в змозі подавати гарячу воду аж на 10 поверх, — скаржиться Сергій.
І це тільки верхівка айсберга. Зараз мешканці будинку готують колективного листа до прокуратури (активно обговорюють його на сайті та вносять свої пропозиції), де вимагають від забудовника усунути всі недоробки та недоліки.
— Наші вимоги до «Меркурія» — відремонтувати дах, а також розрахуватися з боргами за вивезення сміття та роботу ліфтів, — продовжив Сергій. — У будинку величезні борги за вивезення сміття — 42 тисячі гривень. А все тому, що забудовник не оплатив обслуговуючій організації цю роботу. Ще кілька тижнів тому перед будинком було справжнє сміттєзвалище. Мешканці самі поїхали до обслуговуючої організації, заключили договір, заплатили гроші — 23 гривні за вивезення одного контейнера — і оплатили декілька ходок машин. «Меркурій» заплатив з боргу лише дві тисячі. Така ж сама проблема з ліфтами. Борг за їхнє обслуговування теж сягає приблизно 40 тисяч гривень. Коли у нас зламався ліфт, ми подзвонили до ПП «Унівел-ліфт», нам пояснили, що через величезні борги ремонтувати його не будуть. Якщо люди застрягнуть, то їх врятують, але обслуговувати ліфт — ні. Днів п’ять тому «Меркурій» заплатив п’ять тисяч боргу, але все рівно це не вирішує проблему.
Натомість керівники «Меркурія» пропонують мешканцям будинку створити об’єднання співвласників багатоповерхового будинку (ОСББ) і таким чином брати все у свої руки. Як каже Сергій, мешканці до цього готові, але це означає, що, окрім управління домом, вони беруть на себе всі борги й недоробки, і погоджуються самі їх ліквідовувати.
— Спочатку ми хочемо домогтися від компанії, щоб вона доробила всі негаразди, і потім взяти все у свої руки, створивши ОСББ, — каже Сергій. — Ми з цим впораємося, сумнівів немає. Але поки що звалювати на себе ці борги не хочеться.
ВОРОГ НОМЕР ОДИН — БАЙДУЖІСТЬ
Свою першу перемогу мешканці броварського будинку згадують із посмішкою. Як тільки у вересні того року з’явився веб-сайт, вони домовилися щодня надзвонювати у жеки, аби в будинку вкрутили лампочки у під’їздах, ввели ліфт в експлуатацію (коли заселялися перші мешканці, то носили речі вручну), а також полагодили водопровід у підвалі. Тоді й написали перший колективний лист від 45-ти квартир. Віднесли його до мерії, яка прислала комісію на перевірку і таки змусила жек виконати вимоги мешканців. На їхню думку, якби це не було масово, то навряд чи прохання були б почуті.
— Та все рівно зробили не все, що вимагали. Проект будинку передбачає два ліфти у під’їзді, але поки що працює тільки один, вантажопідйомність якого — не більше трьох осіб. Я називаю його ліфтом для ліліпутів, — каже Валерій Шафоростов.
— До речі, ми зараз із вами стоїмо в небезпечній зоні, — додає ще один мешканець — Юрій Свистун, показуючи рукою на дах будинку, де ще лежить сніг. — На даху такий нахил, який забезпечує зліт снігу буквально на відстань п’яти метрів. Поки що травм, на щастя, не було, але я бачив, як через сніг в машині було пошкоджене скло. Я з дружиною завжди з острахом проходжу до під’їзду, бо все може бути.
Як кажуть мешканці проблемного будинку, у Броварах він такий не один. За словами Сергія Іллюхіна, через сайт вони познайомилися зі своїми колегами по нещастю — мешканцями іншого новобуду, зведеного також «Меркурієм» приблизно у той самий період. У них ті ж самі проблеми, що й у домі по вулиці Шевченка, 4 а. І зараз вони теж хочуть піти шляхом шевченківців і, можливо, створити свій веб-сайт.
Та окрім зовнішніх ворогів, мешканці мають ще й внутрішніх — серед самих же жильців.
— Уже скільки часу борюся за збереження саджанців на подвір’ї дому, і все дарма, — розповідає Валерій. — У свій час ми посадили під кожним під’їздом по кілька берізок, кущиків, щоб улітку було зелено. Але зараз, коли маленькі деревця присипало снігом і їх майже не видно, дехто з жильців паркує машини прямо на них. Виходить, що одні мешканці не цінують працю інших, які садили ці саджанці і старалися при цьому для всіх, не тільки для себе. Боролися ми різними методами — розвішували оголошення, просили, вивішували на сайті інформацію, але поки що не діє.
— Дійсно, достукатися до самосвідомості деяких жильців не так просто, — додає Сергій. — Хочеться, щоб вони задумувалися над тим, що роблять. Коли ще сміття вивозилося, перед сміттєвими баками постійно паркувалася автівка, і сміттєвоз через неї не зміг дістатися до контейнерів. Тоді ми роздрукували оголошення, і я щовечора клав їх на скло машини з проханням більше так не робити. Тепер проблема так гостро не стоїть. Зараз хочемо вирішити питання щодо паркувань: оскільки місця біля будинку дуже мало, треба зробити розмітку, але цим займемося самі.
— Розуміємо: якщо не ми, то ніхто нашими проблемами займатися не буде, — зауважує Юрій Свистун. — Зустрітися з керівниками «Меркурія» неможливо, оскільки вони постійно ховаються за своїми секретарями, — тому неможливо поговорити, вирішити нагальні проблеми. Керівники навіть відключили міські телефони й нібито забули попередити про це мешканців.
Усе це мешканці активно обговорюють на сайті, який уже став невід’ємною частиною життя будинку, і це при тому, що створювався він спочатку суто для знайомства із сусідами. А зараз це вже не просто засіб внутрішнього спілкування, а й можливість встановити зовнішні контакти. Так, були випадки, коли до Сергія Іллюхіна через сайт зверталися представники кабельних компаній із пропозиціями провести телебачення і розповісти про це іншим мешканцям. Але найголовніша функція сайту — бути своєрідним майданчиком для обговорення та вирішення проблем. Зараз на сайті спілкується третина жильців (всього у будинку 108 квартир). І це вже не просто спілкування однодумців, а справжній форум активістів, готових боротися за свої права до останнього.
