Логічно припустити, що установа, відповідальна за своєчасне інформування громадськості про нові горизонти курсової політики, мала б негайно задовольнити нездоровий валютний ажіотаж громадян. Тим більше, що коридор розрахований для монетарних показників минулого року, ніхто так і не продовжив. Очевидно, відчуваючи тягар відповідальності, голова НБУ Віктор Ющенко вирішив прояснити суть питання. Однак на прес-конференції, скликаній з цією метою, він говорив не про нові параметри валютної політики Нацбанку, а про причини, які не дозволяють її оприлюднити.
За словами Віктора Ющенка слідувало, що насправді значна частина директив для монетарної політики «ще дискутується». Що це означає звичайною мовою? По-перше, у Нацбанку ще немає узгоджених з урядом прогнозів з реального виконання бюджету, і це не дозволяє йому назвати точні (коридор, все ж таки) значення курсових коливань гривні. До речі, інша модель валютної політики взагалі не обговорюється.
(В. Ющенко дав зрозуміти, що орієнтиром при визначенні параметрів валютного коридору є середньозважене курсове значення 3,9-4 грн./$1, на якому побудовано вже затверджений бюджет 1999 року).
Потім Нацбанку треба точно знати, з яких джерел буде фінансуватися дефіцит бюджету, яку стратегію обере уряд стосовно своїх внутрішніх і зовнішніх боргів, скільки буде зібрано податків у казну і на які цілі вони будуть використовуватися. Адже від цього залежить обсяг «порожніх» грошей, які будуть вкинуті (чи ні) в економіку. Крім того, відповіді на ці запитання впираються в рішення МВФ фінансувати (чи ні) економічні «досліди» уряду, що, у свою чергу, залежить від лояльності до торішніх результатів цих дослідів. Віктор Ющенко наполягає, що у «дискутуючих сторін» спостерігається високий ступінь взаєморозуміння.
По-друге, Нацбанк більше не хотів би дострокового «перекидання» валютного коридору, і тому називатиме тільки ті цифри, за які зможе відповідати. Дійсно, немає сенсу оголошувати валютний коридор, який служить страхувальним механізмом для учасників ринку, якщо його може бути в будь-який момент скасовано. А загроза такого сценарію велика, оскільки адміністративний коридор хороший тільки на короткий час. Який вже вичерпано.
Тому, по-третє, Нацбанк домагається, щоб параметри валютного коридору ще й витримали випробування лібералізацією валютного ринку (судячи з усього, лібералізація — в переліку вимог Міжнародного валютного фонду.) З того, що «зміг сьогодні сказати» голова Нацбанку, слідувало, що правління НБУ обговорило «10-12 кроків», направлених на дерегуляцію валютообмінних операцій. Щоправда, вводити їх можна буде тільки після усунення причин, які викликали їх — участь НБУ в прямому фінансуванні дефіциту бюджету, а також збігу несприятливих чинників у зовнішньоекономічних відносинах (мається на увазі сальдо зовнішніх капіталовкладень і торгівлі). У іншому випадку, «ми прийдемо до того, від чого пішли», резюмував Віктор Андрійович. На запитання журналістів, які валютні «свободи» будуть повернуті першими, Віктор Ющенко назвав послаблення на ринку готівкових операцій. А останньою, домислимо від себе, — повернення міжбанківського валютного ринку.
Отож, підсумуємо «хороші новини» від Національного банку (нехай навіть їхня поява — результат відпрацьованої процедури «виробництва новин»). Особливо радує те, що під тягарем проблем, диктату фінансового ринку і тиску МВФ уряд буде змушений поділитися грошима з економікою і, можливо, навіть розпочне якісь структурні реформи. Вселяє деякий оптимізм і те, що в майбутньому проголошенні нової валютної політики економічного розрахунку буде більше, аніж власне політики. Хорошою звісткою можна вважати і плани Нацбанку поступово скасувати адміністративний контроль на валютному ринку. А з поганих новин відмітимо тільки одну: все перераховане вище — з області побажань. Дискусія ще триває...
