Сьогодні в Кабміні під керівництвом прем’єр-міністра планується нарада, присвячена питанням паливно-енергетичного комплексу. Одна з провідних тем — цінова ситуація на ринку нафтопродуктів.
Напередодні експерт Центру перспективних досліджень Олексій Блінов повідомив «Дню», що 2005 рік не стане для України роком дешевої нафти. На його думку, падіння світових цін на нафту поки що неможливе, оскільки попит на «чорне золото» на світовому ринку зростає. Згідно з оновленим прогнозом ОПЕК, він збільшиться цього року на 2%. Цю тенденцію підтримуватимуть високі темпи зростання китайської економіки, другого за величиною споживача нафти. За оцінками, імпорт нафти до Китаю зросте на 16%. Високі ціни на нафту зміцнюватиме дуже низький рівень вільних добувних потужностей у світі. У зв’язку з продовжуваним, попри проведені вибори, опором в Іраку та заявами високопосадових американських діячів про можливе застосування сили до Ірану залишається високою так звана терористична премія, що становить в ціні нафти, за різними оцінками, $7-15 за барель. Автоматично зумовлює висхідний тиск на нафту, на думку експерта, й зниження обмінного курсу долара, що є валютою укладення нафтових контрактів. Блінов вважає, що все це впливатиме також і на ціноутворення на українському ринку нафтопродуктів. Тим більше, що термін дії передвиборних домовленостей попереднього уряду з нафтотрейдерами вичерпаний, і вони, швидше за все, намагатимуться компенсувати втрачені прибутки вже в березні-квітні — під час весняної сільськогосподарської кампанії.
Щоб запобігти небезпечним ціновим коливанням, експерт рекомендує ввести практику державної інтервенції на ринку пального. Звісна річ, проти цього ніхто не заперечував би, якби бюджет передбачав на ці цілі відповідні гроші. Схоже, уряд має намір узяти їх у природних монополій і насамперед у НАК «Нафтогаз України».
Тим часом ця державна компанія, що перетворилася протягом останніх років мало не на самостійну державу, яка іноді навіть нав’язувала свою волю першим особам країни (тут досить пригадати епопею з визначенням напрямку роботи нафтопроводу Одеса — Броди), насправді не така вже й багата. Їй доводиться компенсувати чималі збитки, пов’язані з експлуатацією в реверсному режимі нафтопроводу Одеса — Броди. При цьому абсолютно зрозуміло, що зі старим керівництвом «Нафтогазу» наміри нового уряду повернутися до аверсного, європейського напрямку нафтопроводу Одеса — Броди приречені на цілковитий провал.
Можна навіть припустити, що саме сьогодні уряду дуже красномовно та переконливо доповідатимуть про те, наскільки вигідний країні реверс нафтопроводу, і які він їй приносить доходи.
Утім, як стало відомо «Дню», інформацію для роздумів уряд має. Група співробітників ВАТ «Укртранснафта», що експлуатує нафтопровід «Дружба», напередодні обговорення енергетичних питань у Кабміні відправила туди зведені результати фінансового аналізу та прогнозу ефективності реверсного використання нафтопроводу Одеса — Броди. На відміну від офіційних нафтогазових «даних», у цьому документі враховані експлуатаційні витрати, включаючи амортизаційні відрахування й обслуговування кредиту на закупівлю технологічної нафти в компанії «Скілтон лтд.» (Кіпр).
Фахівці дійшли висновку, що робота нафтопроводу за реверсним маршрутом є збитковою.
Оптимістичні прогнози на 2005 рік, поширювані ВАТ «Укртранснафта» в засобах масової інформації, на думку авторів листа, не відповідають дійсності. Вони стверджують, що останнім часом «Укртранснафта» працює фактично в режимі ручного управління з боку російських компаній.
Додамо, що в цих умовах, якщо, звісно, уряд не вживе належних заходів, повисне в повітрі пропозиція Європейського інвестиційного банку профінансувати продовження нафтопроводу Одеса— Броди територією Польщі до Гданська. Тим бiльш що сьогодні, за підсумками першого року роботи, вже абсолютно ясно, що немає жодної перспективи в реверсному напрямку.
Примітки. * — враховані витрати із запуску маршруту в експлуатацію.** — змодельоване за результатами січня 2005 року та лімітами пропускної спроможності білоруської ділянки
