Уникнути повної ізоляції вдалося, однак і довіру було підірвано. Не Білорусь, однак вже й не та Україна, яка була хоча б рік тому. Приблизно так можна охарактеризувати минулий 2002 рік для України на міжнародній арені. Затиснута у жорсткі рамки «кольчужних» звинувачень свого стратегічного партнера — Сполучених Штатів, Україна увійшла в новий «зовнішньополітичний» рік досить ослабленою. Як і коли вдасться відновити своє чесне ім’я? Що, окрім спростувань «кольчужних» звинувачень, визначало зовнішню політику України? На прохання «Дня» певні зовнішньополітичні підсумки підбиває міністр закордонних справ Анатолій ЗЛЕНКО. 1. Який найбільший зовнішньополітичний успіх України 2002 року? 2. Яка найбільша невдача? 3. З якими зовнішньополітичними проблемами Україна змушена перейти в наступний рік? Яким чином і за який час їх вдасться вирішити? 4. За нинішніх обставин, як ви вважаєте, куди Україна швидше вступить — до Організації Договору про колективну безпеку чи НАТО, до ЄврАзЕС чи ЄС?
1. Незважаючи на складну, інколи не досить сприятливу зовнішню і загострену внутрішню ситуацію, найважливішим підсумком зовнішньополітичної діяльності України в 2002 році слід вважати подальше просування національних інтересів нашої держави у світі. Цьому великою мірою сприяло налагодження нових політичних, економічних, науково- технічних зв’язків та їх використання для всебічного, неухильного сприяння економічному розвитку країни. На мою думку, найбільш позитивним цього року в зовнішньополітичній сфері був для нас євроатлантичний напрямок. Ми виробили нову стратегію щодо НАТО і дали чітку відповідь на питання щодо орієнтації на членство в цій організації. Це було ключове рішення, яке заповнило останню порожнину в системі наших пріоритетів. Важливо також, що НАТО підтримало наші євроатлантичні прагнення. Важливою подією на європейському напрямі було схвалення Послання Президента «Європейський вибір України». Цей документ конкретизував багато принципових моментів, пов’язаних з європейською інтеграцією нашої держави. Свідченням наших позитивних відносин з ЄС стало зростання торгівлі з країнами-членами цієї організації на 9,3%. Ключовою подією року став Ялтинський саміт ГУУАМ, на якому вдалося надати нового дихання цьому об’єднанню. Серед інших важливих здобутків я б виділив активне освоєння нових для нас ринків країн Азії, Африки та Центральної Америки, вирішення низки проблемних питань з Росією, вдале проведення Року України в Росії та в цілому переведення наших відносин на системну та передбачувану основу.
2. «Кольчужний скандал» і певне напруження, яке зберігається у відносинах зі Сполученими Штатами. Це головна проблема, яка має негативний вплив на багато інших напрямів. Мінімізація наслідків зазначеного скандалу, рівно як і переведення діалогу з площини обговорення взаємних претензій у площину конструктивної взаємодії, буде головним завданням нашої дипломатії на наступні місяці.
3. Є проблеми, які випливають чи можуть випливати з наших нинішніх ускладнень у відносинах зі Сполученими Штатами, зокрема, на жаль, можливе тимчасове гальмування нашого поступу в євроатлантичній та європейській інтеграції. Є ключові завдання — налагодження робочого конструктивного діалогу з розширеним ЄС, лібералізація візового режиму з майбутніми членами ЄС, виконання документів, схвалених під час Празького саміту НАТО, активізація діяльності ГУУАМ, захист інтересів наших громадян, подальша «економізація» зовнішніх зносин. А перераховувати всі питання, якими ми будемо займатися, було б так само недоречно, як і визначати конкретну дату їх вирішення.
4. Роль політичного оракула є для мене незвичною. Та все ж таки висловлю своє переконання, що з перерахованих вами організацій ми, очевидно, найперше вступимо до НАТО. Інше питання — коли саме. Мені важко уявити, щоб Україна стала членом Договору про колективну безпеку чи ЄврАзЕС. Це не відповідає нашим стратегічним інтересам. Стосовно членства в ЄС, то говорити про те, коли це відбудеться, сьогодні досить важко, зокрема, через незалежні від нас обставини. А ось щодо НАТО, то наші цілі повністю збігаються з політикою відкритих дверей, яку проводить Альянс. Треба працювати, щоб відповідати його критеріям. Нічого неможливого тут немає. Багато залежить від нас самих.
