Минуло всього трохи більш як два роки з моменту створення в Україні фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й від тимчасової непрацездатності, а в органів державної контрольно-ревізійної служби за результатами першої перевірки цих структур уже назбиралося чимало питань. У кошторисі першого з фондів (бюджет якого становив за цей час близько 1,9 млрд. грн.) ревізори виявили близько 4 млн. коштів, використаних незаконно або за нецільовим призначенням (а 94 млн. боргових зобов’язань у його бухгалтерському обліку не «зафiксованi»), у другому випадку «скарбниця» в 3,3 млрд. таким же чином «продірявилася» на 2,1 млн. Порушення, наприклад, пов’язані з тим, що потреби центрального апарату і робочих органів фондів перевищили нормативи, встановлені для держорганів: сюди входять ремонтні роботи, послуги мобільного зв’язку, придбання оргтехніки, меблів, автомобілів, вартість обслуговування засідань правління цих організацій. Фонд страхування від тимчасової непрацездатності, маючи наприкінці 2002 року залишок коштів у розмірі 253,4 тис. гривень, був винен страхувальникам по виплатах 101,2 тисячi, фонд страхування від нещасних випадків — заборгував 94 млн. Пенсійному фонду, «створив» залишок коштів у більш ніж 10 млн., який згодом використав на потреби своїх робочих органів. Істотні «нестиковки», відзначає перший заступник глави ГоловКРУ Ігор Стефанюк, виникають і за «допомогою» самих платників внесків: кількість осіб, зареєстрованих, наприклад, у центрах зайнятості або в інших цільових держфондах, істотно відрізняється від числа тих, хто перебуває на обліку у вищезазначених структурах. Хоча, нагадує, І. Стеф’юк, контроль за даним процесом — одна з функцій цих фондів.
Стурбованість роботою організації, що страхує громадян від нещасних випадків, виявляє і Держкомітет із нагляду за охороною праці. Насамперед, вважають у комітеті, фонду потрібно займатися профілактикою травматизму на виробництві. Адже за статистикою, щодня на підприємствах України отримують травми близько 100 працівників, 5—6 з них гинуть, близько 30 — стають інвалідами. Загалом, щорічно загальна кількість потерпілих становить близько 26 тисяч осіб. Разом із тим, Національна програма вартістю в 40 млн. гривень, яка передбачала виділення цих коштів «зі скарбнички» фонду на профілактичні заходи, минулого року фактично була зірвана. З урахуванням того, що наприкінці року цілком реальним може стати дефіцит бюджету цієї структури, як різко висловлюються в Держнаглядохоронпраці, налагоджена робота конвейєра з «виробництва інвалідів» з подальшим за цим збільшенням кількості виплат видається, щонайменше, дивною.
За результатами перевірок, проведених разом з органами вищезазначених фондів, глава КРУ дисциплінарно й матеріально покарав понад сто службових осіб. Однак, на думку приватних страховиків, статистика виявлення різного роду порушень і покарання винних загрожує повтореннями з року в рік, оскільки, наприклад, державна система страхування від нещасних випадків — обтяжлива для роботодавця, а тому й неефективна. Маленький приклад — випадок травматизму, крім іншого, загрожує й штрафними санкціями різних держструктур, а тому такі випадки стараються приховати. Та й загалом, говорять «приватники», підприємство часто більше виплачує у фонд, ніж отримує звідти компенсації. Система страхування від тих же нещасних випадків працювала б набагато ефективніше (могли б бути великими суми виплат, не було б затримок у виплаті компенсацій), якби держава «поділилася» ринком з комерційним сектором, вважають представники останнього. Тим часом, ці системи страхування функціонують у нерівних умовах: тоді як обов’язкове страхування відносять до валових витрат роботодавця, то у випадку, якщо останній звернеться до «приватника», податки при цьому виді страхування знімуть у повному обсязі.
