Днями на політичній арені країни з'явився ще один суб'єкт — Коаліція громадсько-політичних сил «За диктатуру закону, демократію та об'єднання народу України». Як повідомляє інтернет-сайт «Укрпартінформ», ініціативу щодо об'єднання політичних партій підтримали Ліберально- демократична партія патріотів України (лідер С. Крижанівський), НДП (Л. Супрун), Комуністична партія робітників та селян (О. Яковенко), партія «Нова сила» (Ю. Збітнєв), Партія захисників Вітчизни (Ю. Кармазін), Республіканська християнська партія (М. Поровський), «Єдина родина» (О. Ржавський) та інші політичні сили, які не пройшли до парламенту березня цього року. «Ми усвідомлюємо всю глибину політичної кризи в Україні й об'єдналися задля того, аби спільно відстоювати права пересічних громадян. Парламентські партії та делеговані ними новообрані депутати повністю занурилися в розподіл посад у той час, коли нагальна потреба для країни — розробити економічну стратегію прориву», — зазначила на прес-конференції коаліції Людмила Супрун. Серед низки загальних положень про «зниження політичної напруги в суспільстві», «формування позитивного іміджу України» та «створення системи громадсько-політичного контролю за діяльністю влади» є й дещо конкретне. Члени коаліції збираються розпочати спільну роботу щодо розробки нової редакції Конституції України та законодавчих актів в інтересах українського народу.
Наскільки серйозною є така політична сила? Йосип Вінський, перший секретар Політради СПУ, вважає, що «важко назвати коаліцією ті партії, які набрали по 50 — 60 тисяч голосів на виборах», але припускає, що кожна партія має відстоювати свої позиції, тому добре, що вони це роблять. Соціаліст не вірить у вплив коаліції на політичну ситуацію в країні, бо «тоді не треба було б проводити вибори. Коаліція може перейматися тільки критикою, але не впливати на ситуацію. Якби всі її учасники об'єдналися в одну партію, то, можливо, був би сенс, а так усі вони все одно залишаються роздрібненими».
Член Президії Ради «Нашої України» Борис Беспалий більш оптимістично ставиться до перспективи новоствореного об'єднання: «Бажаю їм успіху. Будь-які кроки, спрямовані на згуртування політичного активу країни, є позитивними, але одного критерію аутсайдерства на виборах задля об'єднання мало. Тут має бути спільність ідеологічна. І не проходить логіка спільної долі. Будемо дослухатися до того, що вони скажуть далі. Якщо це ще один центр інтелектуальної думки, то це — добре!»
Андрій Шкіль, член Політради БЮТ, не проти об'єднання партій у коаліцію, але вважає, що «об'єднання слабких ніколи не давало підстави говорити про народження сильної організації», а ще висловлює припущення, що спільна мета може перетворити цю коаліцію на потужну партію. «Якщо ж ні, то коаліція носитиме виправдовувальний характер, тобто її існування буде виправдовувати наявність цих політичних партій. Це — максимум. Ті, хто програв, будуть завжди незадоволені тими, хто виграв. А якщо вони прагнуть нової редакції Конституції, то їм треба принаймні створювати альтернативний парламент», — іронічно завершив А. Шкіль.
Зрозуміла вся фантастичність подібного припущення. А от створення альтернативної коаліції — вже факт. Зрештою, що ще залишається партіям, які не потрапили до парламенту, але хочуть залишитися в політиці? Діяти, щоб виборці не забули про їхнє існування до наступних виборів.
