Київська держадміністрація потішила школярів ще одними
не менш радісними святами. Двотижневі канікули, названі грипозним карантином,
спричинили новий наказ начальника Головного управління освіти столичної
адміністрації Бориса Жебровського. У цьому випадку радітимуть тільки учні
6, 7, 8 і 10 класів. Для них, як випливає з наказу, цього року скасовано
перевідні екзамени. Крім того, у наказі вказано, що, враховуючи ту ж таки
перерв в навчальних заняттях, а також звернення Об’єднання батьків школярів
Києва про попередження перенавантаження і психологічного перенапруження
учнів, керівництво шкільних закладів не повинне допускати перевищення гранично
допустимого навантаження школярів, встановленого чинними навчальними планами.
Іншими словами, вчителям заборонено компенсувати пропуски в засвоєнні програмного
матеріалу збільшенням обсягу домашніх завдань, написанням рефератів, проведенням
контрольних чи самостійних робіт, додаткових занять та інших подібних навантажень,
не передбачених програмою.
Водночас, багато педагогів, як, наприклад, директор київської
середньої школи №211 (Мінський район) Віктор Вакуленко, вважають, що перевідні
екзамени не є надмірним навантаженням для школярів, навіть якщо враховувати
їхнє ослаблене в цю пору року здоров’я.
— Освітня система, — розповів «Дню» Віктор Вакуленко, —
дуже чітка і розписана буквально по пунктах, тому «ламати» її не варто.
Адже мета вчителя — не тільки дати матеріал, а й закріпити його у пам’яті
учня. А зробити це можна за допомогою тих самих заліків, екзаменів та інших
подібних робіт. Можливо, логічніше було б скоротити кількість екзаменів
у випускників: замість 6 в одинадцятикласників зробити 4, а у дев’ятикласників
замість 4 поставити 2. Адже якщо реально подивитися, то саме на них і припадає
найсильніше навантаження, коли відразу після шкільних екзаменів починається
вступна сесія в інші навчальні заклади. Крім того, маємо враховувати і
той чинник, жодна у світі дитина не має величезного бажання вчитися. Тобто
існує проблема зацікавленості, яку треба вирішувати знов-таки за допомогою
індивідуальних або консультативних занять. Учням, наприклад, нашої школи,
доводиться освоювати досить об’ємний матеріал, так що без додаткових занять
просто не обійтися.
Вчителі не бачили особливої проблеми в новому наказі. «Я
впевнена, що зможу дати дітям весь матеріал, який запланувала і який вимагає
«методичка» міністерства, — впевнена викладач математики Алла Мусієнко.
— Тільки от доведеться обійтися без повторення пройденого матеріалу.»
...На час підготовки матеріалу учні 211-ї школи, особливо
невипускних класів, не знали про новий наказ. Швидше від усього, вони дізнаються
про це сьогодні, вже після наради директора і вчителів з приводу нового
«сенсаційного» наказу міськадміністрації.
— Звільнення школярів-невипускників від екзаменів не є
сенсацією, — сказав кореспондентові «Дня» Олександру Фандєєву заступник
начальника Головного управління загальної середньої освіти Міністерства
освіти України Микола Мельник. — Згідно з інструкцією, затвердженою наказом
Міносвіти 1996 року, «Про екзамени, переведення та випуск учнів загальноосвітніх
навчально-виховних закладів України», подібним правом можуть скористатися
й інші освітні установи. Доцільність цього заходу демократичним шляхом
визначатимуть педагогічні ради навчальних закладів. Цілком очевидно, що
до київських школярів згодом приєднаються учні тих регіонів, у яких також
були вимушені канікули через стихійне лихо, епідемію грипу, відключення
у школах опалення, електроенергії. Однак, відсутність іспитів не вплине
на ритм навчального процесу: у вчителів достатньо засобів та форм( директорські
контрольні роботи, заліки) для проведення підсумкового контролю за рівнем
та якістю загальноосвітньої підготовки. Звичайно, навантаження на дітей,
які пропустили заняття, зросте. Надолужити прогаяне, без чого важко засвоїти
наступний матеріал, можна перевівши школи з п’ятиденного на шестиденний
робочий тиждень, за допомогою індивідуальних та групових консультацій.
Загалом обсяг знань у сучасній школі збільшився, одночасно зросла якість
середньої освіти. Підтвердженням цього є численні перемоги наших талановитих
дітей у міжнародних освітніх олімпіадах.
КОМЕНТАР
Микола КОРНЄВ, доктор психологічних наук, завідуючий
кафедрою соціальної психології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка:
— Критерій «завантаженості» школяра — суб’єктивне поняття.
Кожний, в тому числі й міністр освіти, визначає його для себе сам. Можна
говорити лише про оптимальне рішення в конкретній ситуації. У принципі,
ніхто не вивчав завантажена чи не завантажена з погляду науки дитина.
«Гранично допустиме навантаження» в навчальних планах визначається
як кількість годин за робочий день або робочий тиждень. Тут враховується
час шкільних занять і час на підготовку до них. Такі ж визначення існують
і для учнів вузів. Американські студенти, до речі, набагато менше наших
завантажені обов’язковими заняттями. Але в них система перевірки знань
вимагає такої самостійної роботи, що вони виявляються завантаженими більше
за наших.
А взагалі, ухвалу про скасування іспитів я вважаю непоганою.
Я вважаю, що екзамени нічого в дітей не виявляють.
