У Криму відбувся II Всеукраїнський конкурс збирачів винограду «Золоте гроно-2004», що пройшов на базі радгоспу-заводу «Бурлюк» (Бахчисарайський район). Загалом у ньому взяли участь 50 фахівців-виноградарів із виноградарських господарств Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Криму.
Спеціально для конкурсантів на виноградниках радгоспу-заводу «Бурлюк» незайманими залишилися 200 рядів винограду сорту Ркацителі. За умовами конкурсу, кожному учаснику відвели окремий ряд, і за 45 хвилин треба було зібрати найбільшу кількість винограду. На оцінку впливала не лише швидкість збирання, а й якість: на лозі не мало бути незібраного винограду, а на землі — ягід. На другому етапі конкурсу — теоретичному — 10 кращих конкурсантів складали іспит із технології збору винограду, обрізання виноградних кущів, характеристик того чи іншого сорту винограду. Усі призові місця на ньому зайняли кримчани. Переможцем конкурсу став виноградар бахчисарайського сільгосппідприємства «Лозарія» Віктор Ковтун. Друге місце поділили Марина Лапик, яка теж представляла підприємство «Лозарія», і Надія Додоєнко з радгоспу-заводу «Бурлюк». Третє місце журі конкурсу присудило робітниці сімферопольського агропідприємства «Таврида» Наталії Федіній, а також Мавилі Османовій і Галині Хурулкиній, які представляли севастопольські агропідприємство «Садовод» та радгосп-завод «Качинський».
Проте успішний конкурс збирачів не приніс господарствам Криму фінансового оптимізму. Цього року кримська погода не сприяла врожаю винограду. Заморозки, дощі та хвороби — мільдью і оїдіум — залишили без урожаю практично всі господарства півострова. Дуже дощове літо було сприятливим для розвитку хвороб. Зараз уже настав час збору винограду, але через брак сонця грона ще не визріли, містять мало цукру. Навіть зовнішній вигляд не радує виноградаря: буре та чорне, наче обгоріле, листя, наполовину голі лози. Практично вся сировина годиться лише для ординарних вин, що не вимагають тривалої витримки. Як повідомив Олександр Голубенко, генеральний директор комбінату «Кримрадгоспвинпром», плантації якого розташовані в східній передгірній і здебільшого в степовій зоні Криму, поки що прогнози на врожай найпесимістичніші. Він буде приблизно на рівні 50 — 55 тисяч тонн, а це лише третина від зборів минулого року. Крім того, на думку фахівців на всьому півострові буде зібрано виноград із рекордно низьким протягом останніх 40 років вмістом цукру. Виноградарі та винороби вважають, що трохи краща ситуація на виноградниках у науково- виробничому агропромисловому об’єднанні «Масандра», де не пошкодували сил і коштів на численні обробки виноградників. Крім того, південно-береговий ландшафт сприяв тому, що вода не затримувалася на схилах гір, де розташовані плантації, а стікала в море. Але і в «Масандрі» баряться зі збиранням. Чекають, щоб цукор в ягодах «дотяг» хоч би до 19 — 20 відсотків. Фахівці «Масандри» планують зібрати приблизно 15 тисяч тонн винограду, хоча минулого року зібрали 20 тисяч тонн.
У кращому становищі також перебувають виноградники в Севастопольській агрофірмі «Золота балка», проте й тут про першосортну сировину для виноробів теж складно говорити. Як вважає Олександр Голубенко, швидше за все, «основна частина зібраного в Криму винограду піде на столові, ординарні вина, а також матеріали для виробництва коньяків. Заводи, які виготовляють шампанське, розраховують, що якась кількість сировини буде придатна і для них, але значно менше, ніж звичайно».
Узяти для прикладу хоч би той самий радгосп «Бурлюк», розташований у Бахчисарайській виноградно-виноробній зоні, що завжди славилася високою якістю виноматеріалів. Як розповів журналістам під час конкурсу директор радгоспу-заводу Кирило Сергієнко, потенціал нинішнього року був величезним, і якби урожай цього року вдався, підприємствам просто забракло б місткостей для виноматеріалу. Але ранні весняні заморозки знищили 30 відсотків урожаю.
У серпні випала піврічна норма опадів, що погубило ще від 20 до 30 відсотків решти винограду. З іншого боку, через часті дощі аграріям доводилося постійно обприскувати та запилювати виноградники, і це призвело до додаткових витрат. Якщо в «Бурлюку» в середньому такі витрати становлять 2,5 тисячі гривень на гектар поля, то цього року вони перевищили 5 тисяч 200 гривень. Утім, цей приклад не типовий, оскільки «Бурлюк» культивує так звані комплексно-стійкі сорти винограду.
Успішним центром виноградарства та виноробства щороку в Криму вважався і радгосп-завод «Виноградний», розташований в Євпаторійській зоні. Після квітневих заморозків тут розраховували, що вже не зберуть 10 тисяч тонн, як минулого року, але сподівалися зібрати хоч би близько 7 тисяч. Але дощі та хвороби позбавили й цих надій. Тепер «Виноградний» розраховує щонайбільше на 3 — 3,5 тисячі тонн.
Фахівці-винороби також розповідають, що значною проблемою цього року буде те, що в гронах багато гнилих ягід, адже вони додаватимуть майбутньому вину характерного присмаку. У принципі, його можна замаскувати ароматизаторами, але після цього вино втрачає значну частку якості, цілющий еліксир стає тривіальним алкогольним напоєм.
Але природні біди — не єдиний клопіт кримських виноробів цього року. Уряд «порадував» виноробів введенням акцизів на мiцнi виноматеріали. А це означає, що дешеві імпортні вина будуть конкурентоспроможнішими на українському ринку. Тепер акцизи роблять вигідними лише виробництво сухого вина, а високоякісні десертні та марочні вина, якими зазвичай славився Крим, опиняться в «економічній немилості» і, як прогнозують фахівці, їхнє виробництво стане збитковим, а отже, серйозно скоротиться. «Якщо влада не зверне увагу на проблеми виноробів, галузь просто задавлять виробники горілки», — вважає директор радгоспу «Бурлюк» Кирило Сергієнко.
Єдина радість — неврожай винограду безумовно допоможе розпродати старі запаси вина.
