Минула парламентська кампанія політиками, журналістами та профільними експертами одностайно визнана найнуднішою та в'ялою за останній час. Власне, такою ж стала й ніч виборів. Штаби основних політичних сил закрилися вже в першій половині ночі, а до другої спорожніли телестудії виборчих марафонів.
«Поїхав я спати й думати, як жити далі», — сказав «Дню» один з лідерів партії, яка отримала на цих виборах (за результатами екзит-полів) далеко не той результат, на який розраховувала. Думати й справді було над чим. Дані трьох екзит-полів, що практично не відрізнялися один від одного і з'явилися одразу після закриття виборчих дільниць, багатьох шокували й викликали стан морального ступора. Друге місце Юлії Тимошенко ще можна було передбачити, але ж ніяк не таке колосальне відставання від неї «Нашої України». «Це нам кара небесна. Я тільки не знаю, за що», — голосно сказав у мобільний телефон, у якому хтось повідомляв йому соціологічні результати волевиявлення, один з «нашоукраїнців», який нервово розгулював назад-уперед по холу прес-центру «НУ», що на Подолі у Києві.
Кажучи це, він ще не знав, що вранці іноземні ЗМІ одностайно оголосять результат наших виборів «нищівною й принизливою поразкою Президента Ющенка». Можливо, оцінка дещо різка, але виходить саме так. Тепер оточенню Президента, хочеш не хочеш, а доведеться домовлятися з оточенням Тимошенко, й «ціною питання» буде, очевидно, прем'єрство Юлії Тимошенко. Насторожує тільки стрімкість, з якою погодився на це один з лідерів «НУ» і непримиренний опонент Юлії Володимирівни Роман Безсмертний. Про правомірності претендентства на цю посаду тієї з помаранчевих сил, якій вдалося зібрати найбільше голосів, він заявив журналістам ще об одинадцятій вечора. На цьому, власне, роботу прес-центру блоку «НУ» згорнули. Скасували навіть давно обіцяну прес-конференцію прем'єра Юрія Єханурова. Народ роз'їхався не тільки «думати, як жити далі», а і як та на яких умовах підписувати угоду про нову «помаранчеву» коаліцію, візування якої проанонсували на ранок понеділка, але відтоді вже декілька разів переносили під приводом «технічних неузгоджень». Наші джерела вважають, що коаліцію, незважаючи ні на що, скласти, можливо, так і не вдасться. А якщо й вдасться — то тільки між БЮТ і СПУ, тим паче з урахуванням неоднозначної позиції Президента, який назвав підписання будь-чого до оголошення офіційних результатів «некоректним».
А от для безперечного лідера парламентських перегонів, Партії регіонів, перемога виявилася «пірровою». Це саме той випадок, коли взяли не якістю, а кількістю. Маючи рекордні за всю історію виборів до Верховної Ради України 32%, ПР, скоріше за все, знову опиниться в опозиції. Якщо їм, звісно, не вдасться випередити БЮТ і СПУ й першими домовиться з «Нашою Україною». Тимошенко, як відомо, недавно підписала зобов'язання, ніколи й ні за яких обставин не консолідуватися з «регіоналами». Перший крок назустріч команді Президента зробив сам Віктор Янукович. О пів на дванадцяту ночі він повідомив журналістів, що «немає такого компромісу, на який ми б не пішли заради стабільності». З подальшої витіюватої тиради випливало, що об'єднуватися з «помаранчевими» «біло-блакитні» аж ніяк не проти. «Партія регіонів упевнено перемогла на парламентських виборах», — кілька разів, мов заклинання, повторив Янукович. Очевидно, він всерйоз побоюється, що цю перемогу в нього можуть відняти. Лідер ПР також говорив, що перше, за що візьметься його політсила після приходу до парламенту, — відродження економіки. «Ми, як і обіцяли, направимо країну на рейки економічного відродження», — сказав В. Янукович.
Власне, в цих двох месіджах і полягав зміст його короткого п'ятихвилинного спічу, що не передбачав відповідей на запитання журналістів. Повторну появу лідера його прес-служба пообіцяла «незабаром», але цього так i не сталося, і кінотеатр «Зоряний», де ще з президентських виборів міститься штаб ПР, швидко спорожнів. О третій годинi ночі тут уже не було жодної душі, включаючи працівниць «гарячої телефонної лінії», які, гіпотетично, мали б відстежувати можливі порушення під час підрахунку голосів.
У ЦВК також була «повна тиша». «Знали б, що тут так нудно буде, хоч би в штаб якийсь акредитувалися», — скаржилися один одному журналісти. На підсумкову прес-конференцію за результатами всього дня голосування Ярослав Давидович вийшов о десятій вечора. Стисло підбив підсумки, повідомив про дрібні порушення та конфуз, пізніше розповів, як проголосував іноземний виборчий округ і порадив представникам ЗМІ уважно стежити за оновленням інформації про перебіг підрахунку голосів, що висвічується на декількох плазмових екранах. «У нас усе чітко надходить, без затримки, і на внутрішній сервер ЦВК, і на зовнішній», — весело сказав Давидович, явно радіючи з того, що журналісти нарешті припинили дошкуляти йому питаннями про «транзитний сервер». Протягом ночі Ярослав Васильович ще декілька разів з'являвся в залі засідань, але нічого принципово нового і справді не повідомив. Бюлетені цього разу обробляли надзвичайно повільно. Далеко за північ екрани висвічували дані тільки за сотими відсотка. «Ось один відсоток порахують і все, підемо спати до ранку», — говорили журналісти, що чергували у ЦВК, влаштовуючись зручніше у вузьких кріслах залу засідань.
Мабуть, єдине місце, де цієї ночі життя, як то кажуть, вирувало, був прес-центр штабу БЮТ, що розмістився в будинку біля Національної філармонії. Тут святкували перемогу. «Весна таки перемогла! Неймовірно!» — зустрів кореспондента «Дня» гучним вигуком один iз активістів блоку. І сама Юлія Тимошенко, і її найближчі соратники — Олександр Турчинов, Микола Томенко, Михайло Бродський та інші були тут-таки — в спеціально відгородженій VIP-зоні. Подеколи хтось із них виходив до основного залу — коротко спілкувався з журналістами. У самому залі, прикрашеному білими й червоними кульками-сердечками, партійною символікою БЮТ, численними фотографіями лідера, панувала святкова атмосфера. Народ, що називається, тусовався: фотографувався з манекенами, вдягненими в БЮТівські светри, шапочки й шалики, вечеряв на багатому фуршеті, накритому за фанерною перегородкою, врешті, дивився телемости центральних телеканалів, що транслювалися на величезному, до стелі, плазмовому екрані, виставленому в кінці залу.
У цей час у VIP-зоні напружено радилися: Тимошенко обговорювала з однодумцями формат майбутньої коаліції. О пів на четверту ранку до них приєднався соціаліст Микола Рудьковський.
А от у штабах Народного блоку Литвина та Опозиційного блоку НЕ ТАК!» панував смуток. «МИ» закрилися ще близько одинадцятої — на підсумковій прес-конференції лідер парламентської фракції Народної партії Ігор Єремєєв сказав, що це, мовляв, «ще не вечір», а результат екзит-полу — не результат ЦВК. Приблизно те саме твердив на численних телевізійних ефірах і есдек Нестор Шуфрич. Мовляв, у «НЕ ТАК!» мінімум чотири відсотки. Ведучий, з погано прихованим глузуванням, погоджувався, що екзит-пол, звісно, не остання інстанція, але міжнародні спостерігачі, зокрема й російські, яких «не такі» так люблять, дані цих калькуляцій підтверджують. Шуфрич брав хвилинну паузу, а потім знову повторював уже озвучене, але на інший лад. У партійному офісі СДПУ(О) на вулиці Івана Франка, за сумісництвом штабі «НЕ ТАК!», на господарстві в цей час залишався тільки начштабу Юрій Загородній. Черговий охоронник уже зачиняв двері на ключ.
До світанку було ще далеко, але політики, журналісти й міжнародні спостерігачі вже роз'їжджалися відпочивати. Спати й думати, «як же жити далі».
