Учора працівникам Міністерства фінансів України представили нового міністра. Ним став колишній перший заступник голови НБУ Юрій Колобов. Кар’єрний злет нового очільника Мінфіну в нацрегуляторі розпочався після призначення главою Нацбанку Сергія Арбузова, якого називають другом одного з синів Президента. До цього Юрій Колобов устиг попрацювати в кількох банках, але посад, пов’язаних із управлінням державними коштами, він не обіймав.
Призначення Колобова не стало несподіванкою. Про нього як кандидата на посаду міністра фінансів згадували, ще коли у відставку пішов Федір Ярошенко.
Але від того питань до призначення Колобова не поменшало. Керувати банківським сектором та управляти бюджетними фінансами — різні речі. І часто з цим завданням не могли впоратися й більш досвідчені фінансисти, які з’їли не одну собаку на бюджетних питаннях незалежної України, а в Юрія Колобова досвіду роботи з державними фінансами немає.
«Це втрата для Нацбанку, але надбання для Міністерства фінансів. Я вважаю, що все буде нормально, будемо співпрацювати максимально плідно», — так прокоментував призначення колишній шеф Колобова, голова НБУ Сергій Арбузов.
Експертні ж оцінки неоднозначні.
«Його призначення найнесподіваніший, хоча і прогнозований, крок з боку президентської команди», — говорить «Дню» перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав ЮТКІН.
На його думку, чергова креатура глави держави може стати самостійною фігурою, бо Колобов — досвідчений фінансист, не задіяний у жодній політичній партії, який матиме найтісніший контакт із НБУ. Такий набір допоможе виконати покладені на нього главою держави завдання: укріпити та не допустити обвалу гривні, втримати у нормі економічні показники та відкрити доступ до зовнішніх фінансових ринків, вважає досвідчений банкір.
За словами політолога Костянтина МАТВІЄНКО, це не перше призначення на високу посаду без достатнього досвіду. «Колобов — не політик, а фінансист, у якого відсутній досвід роботи з державними фінансами», — каже він. Тому шансів отримати від такого фахівця бюджет розвитку мало. «Бюджет за такого правління перетвориться на звичайний кошторис: отримали — розподілили», — прогнозує він. Загалом же, на думку політолога, діяльність нового чиновника спрямовуватиметься на забезпечення інтересів окремих осіб чи груп осіб, які мають найбільший вплив на Президента, а суспільству лишається сподіватися на оздоровлення державних фінансів.
«Це означає, що Азаров продовжуватиме управляти бюджетом, і йому для цього потрібен слухняний, порядний виконавець, більш-менш наближений до особи Президента. Ніяких змін. Замість одного виконавця (яким був Ярошенко) прийшов інший. Це технічна заміна однієї фігури іншою», — натомість говорить «Дню» директор Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки Володимир Лановий. За його словами, нинішнє призначення замкнуло коло контролю Президента над усіма державними фінансами.
Звужений коридор можливостей реальних дій (зумовлений системою економічних викликів) заважає поки що оцінити нового керівника Мінфіну, говорить виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир ЛУПАЦІЙ. Проявитися повною мірою здібностям нового міністра, на його думку, заважає ситуація з державним боргом та зменшенням надходжень інвестицій у країну, що зумовлює кредитний голод для реального сектору економіки. Втім, продовжує політолог, в умовах кризи, з одного боку, потрібна чітка координація дій Мінфіну та НБУ при реалізації бюджетної та грошово-кредитної політики. І в цьому разі Колобов може забезпечити такий місток. З іншого боку, продовжує він, є ризик втрати незалежності НБУ під тиском необхідності фінансувати поточні потреби бюджету. На його думку, основне питання для новоспеченого високопосадовця — взаємодія по лінії центр-регіони, бо в цій царині, попри щедрі обіцянки всіх попередніх міністрів фінансів, докорінної реформи бюджетних стосунків так і не відбулося.
Між тим лунає ще одна точка зору на останні кадрові призначення. Експерти не виключають варіанта, що висуванці від президентської сім’ї поступово відсторонюють від влади представників великого капіталу.
З цим не згоден директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир ФЕСЕНКО. Він пропонує розглядати призначення міністра фінансів у загальній канві останніх кадрових перестановок. Спочатку було підвищення Хорошковського, далі Колобов, і скоро в уряд має зайти на посаду міністра економіки Петро Порошенко, каже він.
Складається враження, що Янукович намагається посилити діяльність Кабміну, тому й призначає людей досвідчених в питаннях економіки, фінансів, які знають систему зсередини і розуміють, як вона працює. Але не забуваймо, що всі троє «новачків» в уряді, продовжує політолог, так чи інакше мають відношення до бізнесової сфери. Тож вони розуміють необхідність та логіку проведення економічних реформ. Змінюється команда реформаторів, деталізує він.
Разом з тим, каже Фесенко, Янукович не хоче нікому віддавати монополію на владу. «Президент розуміє, що близькі до його сина креатури ще не готові взяти на себе відповідальність (не просто формальну) за ефективну діяльність уряду, —розповідає політолог. — Тому через останні призначення президент формує новий баланс впливів та систему стримувань і противаг всередині самого Кабміну». Чи спрацює така подвійна ставка президента, залежить від одного — як працюватимуть нові люди. Іншими словами: чи стануть вони криловським тріо, в якому лебідь, рак та щука тягнутимуть економічний віз у різні напрямки, чи знайдуть спільну мову та працюватимуть в одній парадигмі реформ. «Поки що відповіді на це вирішальне питання немає», — підсумовує Фесенко.
