Візит президента США завжди викликає багато коментарів. Спостерігачі аналізують жести, розмову, тривалість дискусії та швидко роблять політичні висновки. Так було й під час нещодавнього візиту Барака Обами у Варшаву. Важливо, що американський президент відвідав цю частину Європи, оскільки, зважаючи на глобальну політику США, може здаватися, що Європа, зокрема Центральна та Східна, не є пріоритетом в американській зовнішній політиці.
Важливим був і сам початок цього візиту, особливо зустрічі з президентами центральноєвропейських країн. Цей форум був заснований у 1996 році, коли Александр Кваснєвський запросив до Ланьцута, і проводиться в різних місцях за участю України та її президентів. Коли за круглим столом збираються президенти різних країн, наприклад Німеччини, Італії, Польщі, України й навіть Косово, ще не визнаної деякими країнами колишньої провінції Сербії, то можна запитати, яким є спільний знаменник їхньої присутності тут.
Звісно, попри відмінності, їх поєднує одне — працюють заради поширення та імплементації проекту з будівництва демократії у власних країнах.
Президента США було запрошено для того, щоб дізнатися про різні бачення процесу будівництва демократії та з’ясувати, яким чином країни Східної Європи можуть сприяти процесам трансформації в Північній Африці.
Польща справедливо вважає, що країни, які переживають складну подорож від диктатури комуністичної партії до демократії, можуть поділитися своїм досвідом із Тунісом, Єгиптом і, можливо, з іншими країнами на Півночі Африки.
Хоча український президент був одним з багатьох гостей, він мав окрему розмову з президентом Сполучених Штатів, і цікаво було спостерігати, що їхнє люб’язне спілкування супроводжувалося жестами. Чи означає це, що в Україні все досконало?
Не кожен, хто говорить про стан демократії та свободи, повинен критично аналізувати досягнення його країни. Я вважаю, що український президент переконав господаря саміту, а також американського президента, що процес демократизації рухається у правильному напрямку. Президент України, мабуть, почув, що якщо колишні прем’єр-міністр і міністри мають бути ув’язненими чи засудженими у власній країні, то докази повинні бути переконливими, щоб уникнути підозри в тому, що юридичні процедури використовуються в політичних цілях. На завершення: Америка хоче підкреслити свою присутність серед країн, яких вона підтримувала під час вступу до Європейського Союзу, а також серед тих, у яких вона останні 20 років сприяє поширенню цінностей свободи, терпимості та прав людини.
