Міністерство економіки вперше представило прогноз у вигляді «короткострокових очікувань». Ця форма прогнозу раніше урядом не використовувалася. У документі йдеться лише про чинники, які впливатимуть на розвиток української економіки в найближчому майбутньому. Виходячи з цих тенденцій, очевидно, Кабмін і будуватиме свою тактику з регулювання ринків протягом 2003 року.
Найбільш обнадійливими виглядають очікування Мінекономіки щодо зростання виробничих показників. За підсумками першого кварталу, лідерами економічного зростання були металургія (+17%) і харчова промисловість (+15%). В уряді вважають, що ці галузі й залишаться найбільш прийнятними для інвестицій цього року. «Це вказує на стабільність попиту, а тому можливі ускладнення в деяких галузях не створять істотного негативного впливу на економічний організм», — говориться в документі.
Під «ускладненнями в окремих галузях» Міністерство економіки розуміє очікуваний спад у сільському господарстві. «Клінічна смерть» озимих через погану погоду вказує на те, що урожай зернових цього року буде найнижчим за останні три роки. В уряді вважають, що це може вплинути на виробничі показники харчової промисловості. Крім того, Міністерство економіки вважає низький урожай чинником інфляційного тиску. Іншими словами, услід за хлібом можуть подорожчати й інші продукти.
У документі уряд визнав, що темпи інфляції в 2003 році вже перевищили прогнози. Згідно з оголошеними очікуваннями, запланований річний показник 6% може бути перевищений і становитиме близько 8%. Причому зростання темпів інфляції визначить не тільки аграрний чинник, але й заплановане підвищення житлово-комунальних тарифів. Традиційно таке підвищення в Україні відбувається влітку, коли споживання енергоносіїв у країні мінімальне. Але поки що жоден губернатор не заявляв про можливе подорожчання. Судячи з усього, це питання зараз є предметом непублічних консультацій у коридорах влади.
Серед чинників, які негативно впливають на економічний розвиток країни, Міністерство економіки відзначає слабку бюджетну дисципліну. Така оцінка з урядових джерел з’явилася вперше, тому що до цього часу керівництво Кабміну вважало за краще заявляти про виконання всіх витратних статей бюджету на 100%. З документа, поданого Мінекономіки, стає зрозуміло, що це не так. Виявляється, що, незважаючи на збільшення доходів скарбниці в середньому на 13—17%, грошей на всіх бюджетників у першому кварталі не вистачило. Це пояснюється значними виплатами, які довелося зробити Кабміну в січні— лютому для обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу.
Як позитивний чинник Міністерство економіки наводить закінчення війни в Іраку. За оцінками уряду, в другій половині 2003 року ціна нафти на світових ринках стабілізується на рівні 25 доларів за барель. Цінових шоків напередодні посівної і жнив, у зв’язку з цим, не очікується. Хоч дещо насторожують очікування уряду щодо курсової динаміки на валютному ринку. «Очікувана девальвація гривні в осінньо-зимовий період не матиме істотного впливу на загальний рівень інфляції в країні», — говориться в документі. З чим пов’язані такі очікування і наскільки подешевшають національні гроші, Міністерство економіки вирішило поки не деталізувати.
Статус представлених Міністерством економіки короткострокових очікувань також поки незрозумілий, оскільки раніше така форма прогнозування не використовувалася. Декілька неясних моментів щодо негативних очікувань інфляції і валютного курсу, а також суперечлива інформація стосовно виконання бюджету може внести сум’яття в ряди великих інвестиційних компаній, що розглядають перспективи розвитку в Україні. Очевидно, Мінекономіки доведеться пояснити, що воно хотіло сказати, оприлюднивши свої очікування.
