Польща взялася за вирішення проблем енергетичної безпеки Європи. Своєю пропозицією Варшава фактично відреагувала на недавній газовий конфлікт між Україною та Росією. «Енергетичне НАТО» — так експерти вже охрестили майбутнє «енергоутворення», яке ґрунтуватиметься на польських рекомендаціях.
Варшава однією з перших рішуче відреагувала на газовий конфлікт, який виник між Україною й Росією напередодні 2006 року. Унаслідок дій Москви Європа постала перед реальною загрозою недопостачання газу в зимовий період. Однак і раніше в історії ЄС траплялися негаразди, які й змусили зайнятися вирішенням проблем енергобезпеки. У 2004 році подібний конфлікт виник між Білорусією й Росією, а в 2003 році технічні збої енергетичних систем Швейцарії, Франції були викликані аварією в Північній Італії.
У Польщі вважають, що останні події підкреслюють необхідність політичної солідарності країн євроспільноти в цій галузі й ухвалення договору про енергетичну безпеку Європи. Представляючи проект такої угоди, прем’єр-міністр Польщі Казімір Марцинкевич зазначив, що учасники такого договору мають прийняти девіз трьох мушкетерів «Один за всіх — усі за одного». Польський прем’єр вважає, що договір «може стати справжнім інструментом, який дасть усім дуже необхідну впевненість, а також безпеку в кризових ситуаціях».
Днями проект цього документа офіційно представив членам Єврокомісії та НАТО президент Польщі Лех Качиньський. На думку ініціаторів, договір стане першим політичним інструментом, який пов’яже країни ЄС і НАТО взаємними гарантіями у сфері енергетичної безпеки. При цьому механізм має базуватися на політичній угоді, включаючи взаємні гарантії, подібні до тих, які були прописані в угодах про Західний європейський союз і НАТО, зокрема у Вашингтонському договорі.
Учасники майбутнього договору мають розвивати свої власні енергетичні системи. У середньостроковій перспективі договір ставить за мету зміцнення національних систем енергетичної безпеки. У довгостроковій перспективі договір повинен гарантувати стабільність енергопостачання всім учасникам договору. Автори наголошують, що це може бути забезпечено в тому випадку, коли сторони договору досягнуть повної диверсифікації як видів енергії, так i її джерел. У документі йдеться про те, що існуючі міжнародні договори серед країн ЄС і НАТО не дозволяють на багатосторонній основі забезпечити взаємні гарантії енергетичної безпеки державам, які хочуть ними скористатися. Слід відзначити, що згідно зі статтею п’ятою Вашингтонського договору сторони надають взаємну допомогу лише у випадку збройного нападу.
Учасниками договору можуть стати країни ЄС і НАТО. Інші країни—нечлени ЄС зможуть приєднатися до договору пізніше, але для цього вони мають зобов’язатися співпрацювати й допомагати сторонам договору будувати, розвивати організаційну й технічну інфраструктуру, необхідну для кооперації.
Автори договору наполягають на статті, яка б передбачала надання взаємних гарантій у сфері енергетичної безпеки, за яким сторони будуть зобов’язані допомагати одна одній у випадку виникнення загрози природного чи політичного характеру. Автори вважають, що в договорі має міститися стаття, згідно з якою загроза енергетичній системі однієї з країн є загрозою для всіх. Надання допомоги, відповідно до запевнень ініціаторів домовленості, не передбачатиме застосування збройної сили. Поляки пропонують створити невеликий бюджет для спільного фінансування ключових некомерційних організацій, які б опікувалися розвитком інфраструктури енергобезпеки. Автори вважають за доцільне встановлення відповідних індикаторів безпеки, які визначали б рівні залежності від окремого джерела та засобів транспортування енергії.
Наразі офіційна Варшава не отримала від держав ЄС якихось коментарів щодо запропонованого проекту договору. За повідомленнями мас- медіа, щоправда, Німеччина не в захваті від польських пропозицій. Берлін не виключає негативної реакції Росії. До речі, під час перебування Герхарда Шредера на посаді канцлера було укладено з російським «Газпромом» угоду про будівництво Північноєвропейського газопроводу по дну Балтійського моря (країни Балтії, Польща були обурені цим кроком, звинувативши Москву в тому, що вона використовуватиме цей трубопровід для політичного тиску).
Офіційний Брюссель наразі видав свій проект документа, який регламентує енергетичну політику ЄС (це так звана Зелена книга Євросоюзу). Єврокомісія закликає країни- члени схвалити єдину політику в галузі енергетики і підписати спеціальний пакт із Росією. Президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу заявив, що члени ЄС мають відмовитися від 25 «різноманітних і нескоординованих» стратегій у сфері енергетики. За його словами, вони повинні говорити з постачальниками «із єдиної позиції», що дозволить ЄС ухвалювати вигідніші угоди. Оглядачі відзначають, що ця ідея може зіткнутися із серйозною протидією з боку таких країн, як Німеччина, Франція, Іспанія та Італія, у яких свій погляд на вибір постачальників енергії.
