Спікер Верховної Ради Олександр Мороз в інтерв’ю Бі-Бі-Сі (www.bbc.co.uk) у інтерактивній програмі «Добрий вечір із Лондона!» розповів про те, з ким він вітається за руку в парламенті, про режисера провалу «помаранчевої» коаліції та корупцію у вищих ешелонах влади. Треба сказати, це інтерв’ю Олександр Мороз давав у п’ятницю, 15 вересня, тоді ще не було відомо, що Іосифа Вінського виключать з Соцпартії на політраді. Уже пізніше Мороз пояснив, що Вінський виключений з СПУ за свідоме порушення статуту. Мовляв, членам партії заборонено вести дискусії у ЗМІ, які не належать партії. Сам Іосиф Вінський переконаний, що його виключили, аби він не міг бути присутнім на з’їзді партії та ініціювати відставку Олександра Мороза з поста голови СПУ. Таку думку він висловив в інтерв’ю на Главреде: «Мене і виключили на політраді, тому що я це сказав. Для того, щоб я не міг попасти на з’їзд», — відзначив Вінський.Також він додав, що при цьому не розірвав стосунків із соціалістами: «Я не порвав відносин із соціалістами, був і залишаюся соціалістом. Я розійшовся в позиціях з сьогоднішнім керівництвом Соцпартії». Відповідаючи на питання можливого перехода в БЮТ Вінський підкреслив: «Пропозиція така була, але остаточно питання ми ще не вирішили.»
— Пане Олександре, при такому різному ставленні до вас у парламенті, чи з усіма ви вітаєтеся за руку?
— Звичайно, якщо я на відстані подачі руки, то вітаюся. А так — через сесійну залу вітаюся. Принаймні, я чую, хто висловлюється з того приводу, і можу сказати, що вчора під час зустрічі з Олександром Турчиновим, який дав мені оцінку негативну, ми абсолютно коректно розглянули питання, що його турбувало, і вирішили так, як він хотів.
— І вітаєтеся за руку навіть із тими, хто кричав вам у парламенті «Іуда»?
— Я з цього приводу відповів віршем. До мене звернувся редактор журналу «Огоньок» із Москви щодо ситуації, про яку ви говорите, і сказав: «От ви, як автор кількох збірок віршів, могли би якось сказати щось із цього приводу.» Я тут же сів і написав вірш. Останні рядки там приблизно такі: «Порочен мир, где ложно судят, забыв, что истина свята, где даже места нет Иуде из-за отсутствия Христа.»
Вважаю, що ті, хто має розуміння того, що відбувається в Україні, розуміє, що мій вчинок був, з одного боку, правильним, з іншого — єдино можливим.
— Пане Олександре, дуже велика кількість запитань стосується того, як ви стали спікером цього разу. Колись ви казали, що в разі, якщо «Наша Україна» вестиме переговори з Регіонами, підете в опозицію. Однак, сталося інакше. І, як написала одна з українських газет, «лідер соціалістів не втримався від спокуси вчепитися за спікерство і поховав «помаранчеву» коаліцію під аплодисменти Віктора Януковича». Але як сталося, що ви опинилися в одному човні з Віктором Януковичем?
— Я знаю, яку ви цитуєте газету, і хто редактор тієї газети, і де він сидить задля того, щоби дати оцінку, чому так відбувається. Так от, не опинився. Справа в тому, що коаліція, в якій мала бути Партія регіонів та «Наша Україна» була об’єктивною необхідністю — з одного боку. І це була суб’єктивна необхідність — із іншого боку, оскільки в згаданій «помаранчевій» коаліції (якої, до речі, не було в природі)...
— Переговори ж ішли...
— Я ще раз кажу: не було в природі, бо ми не входили в число «помаранчевих», ми були партією, яка окремо підтримала Віктора Ющенка як кандидата у президенти. А «помаранчевою» коаліцією себе називало об’єднання «Сила народу», себто «Наша Україна» і Блок Юлії Тимошенко.
Так от, запитати б тих, хто сьогодні дає такі оцінки, чи передбачалося створення такої коаліції, як міцної основи для парламентської більшості і створення уряду, чи це була тільки задумка, аби відправити Юлію Тимошенко у відставку, звинувативши при цьому соціалістів, що вони не сприяють створенню такої коаліції. Адже наміри такі були і ми неодноразово посилалися на це і в червні, і пізніше.
— Але ви казали в червні, що підете в опозицію...
— Звичайно, бо так і намічалося. Оскільки видно було, що деяким режисерам цього дійства мало було реалізувати вже підписану угоду з Партією регіонів, але ще й винними у цьому зробити соціалістів, то в мене не залишалося вибору.
— Режисери — це кого ви маєте на увазі?
— Я маю на увазі режисера, який готував цю конструкцію. Тому я вважаю, що вибору іншого не було. І якби ми не підтримали Порошенка, який пропонувався на цю посаду винятково для конфлікту, який вже мав місце у вересні минулого року, то й тоді би це виставлялося як підстава, аби звинуватити соціалістів і реалізувати те, що вже було підписано між Партією регіонів і «Нашою Україною».
Тому мене дивують сьогоднішні довгі переговори «Нашої України» щодо розширення коаліції. Бо це й так має статися, і сьогодні в уряді 7 представників «Нашої України». Я хотів би, аби люди спокійно, без ажіотажу розібралися з тим, що відбувається сьогодні в українській політиці і правильно давали оцінки.
Я переконаний, що виходу іншого не було, бо це було конче необхідно для суспільства і хтось мав брати відповідальність за те, чи буде припинено рейвах і політичні спекуляції навколо створення коаліції.
— Мене звати Анатолій, я живу в місті Ізяславі Хмельницької області. В мене запитання до пана Мороза. На виборах 2004-го року пан Янукович відверто, не ховаючись, обдурив весь український народ, підробив результати виборів перед усією державою. Мораль йому дозволила це зробити. Ви зрадили своїх союзників і ваша мораль теж дозволила вам це зробити. Зараз і ви, і пан Янукович керуєте Україною. Які моральні цінності, дивлячись на вас, візьме молодь? І чи можете ви зараз сказати молоді — не зрадь, не вкради, не обдури?
— По-перше, я не підтримую Партію регіонів. Я підтримую програму і партію соціалістичну. По-друге, реалізувати зобов’язання перед виборами, не дати можливості, опуститися до ліберальної політики (яку, до речі, однаково проводять і БЮТ, і «Наша Україна». і Партія регіонів) можна лише знаходячись у структурах влади, і мені, здається, вдасться певною мірою це реалізувати.
Відносно моральних цінностей із Біблії, які тут зачитав молодий чоловік, я хотів би сказати: А що ви маєте на увазі — союзники? Ви читали книжку Юлії Тимошенко, видану мільйонним тиражем «Убить Юлю», де я під час виборчої кампанії виступаю кілером, який замовляє її вбивство?
Ви звернули увагу на те, що під час виборчої кампанії я ніде не виступав і в концепції нашій ніде не було, що ми будемо боротися з Нашою Україною, Блоком Тимошенко, Партією регіонів, тому що вони суть однакові, ці політичні сили — за природою, за цілями, які вони переслідують.
І мова йде лише про те, яким чином можна протистояти їх ліберальному курсу і відстоювати інтереси трудящих. Тому давайте заспокоїмося відносно моральних принципів. Не тим, хто говорить сьогодні про мораль, говорити про мене з погляду моралі, бо я би назвав так багато аргументів, що їм би довелося замовчати назавжди.
— Повертаючись до цієї проблеми моральності, навряд чи для вас є таємницею, що багато людей ставляться з підозрою до того, що моральні цінності заважають депутатам брати хабарі, вважають витрати на членів парламенту непомірними...
— Давайте зупинимося в цих інсинуаціях. Так, дуже високі в депутатів заробітні плати. Я вніс пропозицію щодо співвідношення середніх і максимальних заробітних плат.
Парламент минулого скликання не включив навіть цей проект до розгляду. Звідки зросли заробітні плати? Уряд під проводом Юлії Тимошенко в червні минулого року прийняв постанову про надмірне зростання зарплати чиновників, а депутати не розглядають це запитання, воно регулюється законом про оплату держслужбовців і автоматично переноситься на парламент.
Я зараз підтримую проект про те, щоб скасувати усі пільги депутатів або повернутися до перегляду заробітних плат — не лише депутатів, але й усіх інших.
Давайте закриємо цю тему! Ставте якісь цікаві запитання! Я не хочу в бруді колупатися! Я тільки що закінчив нараду по формуванню бюджету на наступний рік, там є справді складні проблеми, давайте їх обговорювати. Я вже витратив 25 хвилин, щоби задовольнити потреби когось у якихось плітках.
— Пане Олександре, ми вам дуже вдячні, що ви витратили стільки часу, відповідаючи на питання наших слухачів. Це ваші виборці, це наші слухачі, очевидно, ці запитання і їхні інтереси треба шанувати... Чи можете ви сказати, чи ви за повну відмову від пільг для депутатів?
— Якщо йдеться про високу зарплату, це не пільга, це вимога закону. А пільга — це користування транспортом за державний кошт, це відпочинок за рахунок бюджету. Давайте скасуємо ці пільги, будь-ласка! Або зменшимо заробітну плату.
Бі-Бі-Сі: Ще одне запитання від нашого слухача.
Роман із міста Києва пише: Це моє наївне та просте запитання до Олександра Олександровича. Чи готові ви привселюдно заприсягтися на Біблії, що не отримали й копійки за посаду спікера Верховної Ради?
Я хотів би Романа запитати — який би дурень пропонував мені гроші та ще й посаду високу? Це ж ніби я мав би платити — так чи ні? Ви, очевидно, помітили, що під час парламентського засідання після обрання мене я сказав: я зобов’язаний тим, хто за мене голосував, я зобов’язаний перед тими, хто голосував проти мене, але в мене немає ні перед ким ніяких зобов’язань.
І було би інакше, 17 років я не був би у високій політиці і не був би головою партії, яка має довіру серед населення. Можна аналізувати причини, чому ми не були успішними на цих виборах, на з’їзді партії за два тижні ми з’ясуємо ці речі. Але це питання наше, внутрішнє.
Що вас хвилює з сьогоднішнього життя? Хто в кого брав хабарі? Так ви подивіться кругом, в Вас є приклади для цього. І ви подивіться на мою політичну практичну діяльність проти цього зла і ви зможете для себе робити якісь висновки.
— Тобто проблема хабарів вас таки хвилює?
— Та мене не хвилює проблема хабарів щодо близьких мені людей чи мене. В суспільстві корупція — це ознака сьогоднішнього часу. Тому все що треба для того, аби витравити це зло, потрібно робити. А відносно довіри і моралі я хотів би запитати. От я тривалий час боровся і думаю, що я доб’юся з’ясування у суді справи Гонгадзе.
Як ви думаєте, чому на слуханнях більше 400 депутатів підтримало мою пропозицію, тоді коли в минулому скликанні я три роки добивався звіту комісії з цього приводу, і не можна включити було до порядку дня. Очевидно, це й є довіра до мене чи ні?
— Справа Гонгадзе і плівки, оприлюднені вами, очевидно, одна з кульмінаційних сторінок вашої політичної біографії. Чи є у вас надія, що правда буде відома у тій справі?
— Непросто сьогодні в наскрізь корумпованому суспільстві, коли структури влади формувалися в іншій системі і утвердилися інші традиції, домогтися, щоби суд був вільним, щоби прокуратура здійснювала слідство незалежно від конкретних представників влади, але я буду все робити, щоби домогтися, аби всі замовники, виконавці та організатори цього злочину стояли перед судом. Оцінка парламенту, одностайність із такою вимогою, на мій погляд, переконливо доводить, що парламент налаштований відповідним чином.
(інтерв’ю дається у скороченому варіанті)
