Близько 40 тисяч школярів найближчими днями прийдуть до школи в позаурочний час — брати участь у другому, районному, етапі Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад. Точні дати проведення визначають місцеві відділи освіти, але імена учасників обласних (у Києві та інших великих містах — міських) турів будуть відомі ще до Нового року.
Шкільний етап змагань — найперший і найпростіший, до нього допускаються усі бажаючі з кожної дисципліни, передбаченої Міністерством освіти й науки. Завдання цього етапу розраховані виключно на шкільну програму і розробляються безпосередньо у школі. Переможцями зазвичай стають місцеві відмінники, котрим відкривається дорога до районного етапу: завдання розробляють районні методисти, які розраховують на поглиблене вивчення предмета дитиною.
Популярність предметних олімпіад серед школярів середнього і старшого шкільного віку з року в рік зростає. Якщо п’ять років тому на третій етап до кожної області приїздили близько тисячі дітей, то тепер переможців у районах стало в півтора-два рази більше. Сказати, які дисципліни користуються найбільшою популярністю, в Інституті інноваційних технологій не можуть: кількість учасників з різних дисциплін різна, але щороку змінюється. Організатори зауважують також, що загальний рівень підготовки дітей до конкурсів зростає і пов’язують це зі збільшенням класів поглибленого вивчення дисциплін.
Дедалі більшої популярності набувають іноземні мови: як і п’ять років тому, для проведення такої олімпіади на обласному етапі сотні дітей приїздять на місце проведення олімпіади на два-три дні, щоб написати аудіювання, твір і поговорити з екзаменаторами на задану тему. Популярними залишаються українська мова, правознавство та основи економіки — предмети, які є профільними при вступі до вищого навчального закладу. Такий розподіл пріоритетів ще раз доводить, що українські школярі прагнуть вступати на юридичні та економічні спеціальності.
Сучасну українську систему олімпіад часто звинувачують у тому, що через обмежену кількість призових місць за межами конкурсу залишається чимало не менш талановитих дітей, а перемоги на найвищих етапах купуються. Альтернативою такій системі може стати всеукраїнська інтернет-олімпіада, теоретичні й методологічні основи якої розробляють у МОН. Згідно з положенням про проведення всеукраїнських учнівських інтернет-олімпіад з базових дисциплін, виданим у 2002 році, ця олімпіада має перевести систему відбору обдарованих дітей на якісно новий рівень, де вже не буде проблем із кількістю учасників і корупцією. Як саме працюватиме ця система, чи пройде випробувальний термін, чи стане загальнонаціональною — достеменно не можуть сказати ні в Міністерстві освіти й науки, ні в Інституті інноваційних технологій.
Районні методисти Києва, що безпосередньо займаються підготовкою до олімпіад, запевняють, що проблем із організацією конкурсу чи з фінансами не виникає: олімпіади вимагають тільки місця і часу, а не грошей. Натомість діти, які посідають призові місця на певних етапах, мають суттєві пільги при подальшому навчанні. Щоб пройти конкурс ВНЗ за співбесідою, достатньо призового місця з профільного предмету на третьому етапі олімпіади; щоб пройти зовсім поза конкурсом, варто взяти участь у Всеукраїнському етапі предметної олімпіади. Втім, останні крапки над «і» будуть розставлені аж на весняних канікулах, а поки що школярі мають змогу ретельніше почитати підручники і потрапити до районного етапу олімпіади, який от-от почнеться: для розумної дитини тут відкривається вільний шлях до вищої освіти.
У шкільному та районному етапах олімпіади можуть брати участь учні середньої школи, починаючи з п’ятого класу, а на обласний і всеукраїнський етапи приїздять старшокласники, для яких це шанс полегшити собі процес вступу до ВНЗ. На відміну від конкурсів, які влаштовує Мала академія наук чи окремі навчальні заклади, всеукраїнська олімпіада дає стовідсоткове право на пільги при вступі до університетів. Переможці і призери всеукраїнського етапу олімпіади щороку отримують іменні стипендії від Кабінету Міністрів, які становлять до 200% стипендії студента ВНЗ.
