«Ці книжки — «Соціологія» Ентоні Гіденса, «Енциклопедія постмодернізму», «Соломія» вам у подарунок на сотий номер газети», — розпочала розмову директор видавництва «Основи» Валентина КИРИЛОВА, яка вчора була гостею «Дня». Вона прийшла на милицях (порвала м’яз, граючи в кікбоксинг) і жартувала, що її ситуація десь нагадує стан українського книговидавництва. «Ще у 1992 році Соломія Павличко, засновуючи «Основи», задумала видавати світову інтелектуальну спадщину (філософію, психологію, соціологію, історію, економіку, фінансовий облік) українською мовою, що усі ці роки ми й робимо, — зазначила Валентина. А це, по-суті, мало би бути державною політикою насамперед у сфері української мови. Крім того, більшість із того, що у нас надруковано, очевидно, повинно було би вийти друком на замовлення Міністерства освіти, адже ці книжки широко використовуються у вищих навчальних закладах. Але усі 300 наших найменувань з’явилися без жодної державної підтримки». Фактично «Основи», які і більшість видавництв, самотужки шукають кошти, виторговують ліцензії, залучають професійних перекладачів і редакторів, аби їхні книжки були якісні за поліграфією і змістовим наповненням.
Ми запитали у Валентини, де можна придбати книжки «Основ». Вона відповіла, що це — основний парадокс українського книговидання, тому що аби купити україномовні інтелектуальні видання у Києві, треба знати спеціальний маршрут. Про адреси таких книгарень, а також про тенденції на українському книжковому ринку і про те, яку роль у цій сфері повинна відігравати держава читайте у найближчих номерах газети.
