Ще більш прозорою ситуація з призначенням стала після того, як депутати 262 голосами ухвалили постанову про голосування в поіменному режимі, відрізаючи шлях для можливого відступництва в останній момент (очевидно підстрахувавшись від повторення варіанту голосування по кандидатурі Пустовойтенка). Та, мабуть, навряд чи хто міг передбачити той захоплений ентузіазм, з яким більшість депутатів обговорювали запропоновану їм кандидатуру. Сам Віктор Андрійович за минулі роки досить підкувався у кріслі глави НБУ для того, щоб спокійно відбити хвацькі кавалерійські наскоки комуністів та членів ПСПУ. «У мене немає фінансових і політичних боргів перед вами», — заявив він, відповідаючи на запитання депутатів, і тим самим, вочевидь, визначив свою позицію у ході попередніх консультацій з парламентськими фракціями. Дійсно, у нього зараз немає фінансових і політичних боргів перед ВР, що вельми істотно звужує можливості депутатського корпусу для проведення торгів з урядом, які так полюбилися їм за останні роки: «Посади і ресурси в обмін на підтримку».
З іншого боку, не можна скидати з рахунків і об'єктивний економічний чинник. І тут Ющенко абсолютно правий, коли говорить про те, що «для рішучих дій у нас обмаль часу — буквально кілька місяців».
Однак після такого тріумфального затвердження прем'єром (такої великої кількості голосів «за» не передбачав ніхто) постає питання про механізми реалізації сьогоднішньої все-таки ситуативної підтримки парламентом нового прем'єра. Один з таких механізмів озвучив сам Віктор Ющенко: «Солідарна відповідальність уряду і парламенту, скріплена відповідною угодою між виконавчою і законодавчою владою». Ще одним таким механізмом, за його словами, може бути пакт стабілізації між урядом і суб'єктами підприємницької діяльності.
Основними напрямками діяльності уряду новий прем'єр назвав: 1. Уряд, відчистившись від корупціонерів, повинен стати політичним лідером реформ; 2. Стабілізація гривні; 3. Створення умов для цивілізованого підприємництва; 4. Розв'язання проблеми зовнішніх боргів; 5. Розв'язання соціальних проблем.
При розв'язанні всіх проблем пан Ющенко сподівається на підтримку парламенту, оскільки, за його словами, 60% успіху нового уряду — це співпраця з ВР. Однак він не піде на повідку у популістськи налаштованої частини парламенту, що досить чітко прозвучало у його відповіді на запитання депутата Володимира Марченка (ПСПУ) про готовність уряду на негайне підвищення межі малозабезпеченості. «Ми готові підвищити протягом 24 годин, — відповів прем'єр, — якщо... ВР готова протягом 24 годин вказати нам грошові джерела для такого підвищення».
Відповідаючи на непрофесійну критику депутатів від КПУ та ПСПУ, Віктор Ющенко досить жорстко закликав депутатів припинити полоскати брудну політичну білизну і зайнятися конструктивною діяльністю. Не менш жорстко він відповів і на запитання про те, як долатиме при проведенні реформ саботаж бюрократичної частини апарату: «Будь-який апаратник, навіть якщо він сидить в апараті з радянських часів, буде вимушений підкоритися логіці реформ».
Ну а професійної критики на адресу Ющенка не прозвучало взагалі, можливо тому, що ті, хто міг би це зробити, розуміють: дуже коротка сьогодні лава запасних у прихильників реформ. Тому замість критики прозвучали численні попередження. Починаючи від найпростішого: багато хто з тих, хто сьогодні голосував за його призначення, завтра почне працювати над його звільненням.
Найчіткіше побоювання депутатів сформулював Віктор Пинзеник (Реформи-Конгрес): «Що буде після призначення? Адже справа не лише у тому: хто і як спалить Ющенка. Це наш останній шанс, тому що переможців і переможених у такому разі не буде, будуть лише переможені. Необхідно укласти публічну угоду між Президентом, урядом і парламентом про спільні дії. При цьому фракція «Реформи-Конгрес» згодна на те, що парламент у разі невиконання своїх зобов'язань піде на саморозпуск».
І в цьому плані вельми символічна репліка спікера на заяву Юрія Костенка (Рух-К). Пан Костенко визначив стан суспільства після президентських виборів, як очікування: «Чекають усі: підприємці — згортатися чи ні, вчені — виїжджати чи ні, обивателі — виплатять пенсії чи ні, олігархи — буде подальше неконтрольоване збагачення чи треба пакувати чемодани». Так от, Олександр Ткаченко відразу ж і зауважив: «Якщо вони спакують чемодани, то не буде більшості». І це дійсно реальна проблема, оскільки проголошені Віктором Ющенком принципи: скасування пільг, включаючи вільні економічні зони, створення рівних умов для підприємництва, бездефіцитний бюджет тощо, — ударять по кишені дуже багатьох із тих, хто сьогодні реально формує більшість, що підтримує прем'єра. Певно, що їх подальша позиція багато у чому залежатиме і від позиції самого Ющенка. Оскільки одна справа проголошувати ліберальні економічні принципи з парламентської трибуни, і зовсім інша — відстоювати їх у тиші кабінету, до якого найближчим часом підуть за винагородою численні прохачі, які так яскраво і самовіддано відстоювали сьогодні у парламенті його кандидатуру. (До речі, такої кількості депутатів, що записалися виступити у сьогоднішніх дебатах на підтримку Віктора Ющенка, не пам'ятають навіть парламентські старожили.)
Кореспондент «Дня» запитав депутатів: «Наскільки виправдаються сподівання, що Віктор Ющенко стане українським Бальцеровичем, тобто зможе швидко провести ефективну і жорстку економічну реформу»?
Олександр Ємець (Реформи- Конгрес): «У своїх діях він залежатиме і від Президента, і від ВР, інша справа — наскільки Ющенко зможе проявити характер і «вміння показати зуби», відстоюючи позицію уряду. Іноді це необхідно робити і перед Президентом, і нерідко це доведеться робити перед парламентом. Сьогодні він показав це уміння. Йому буде важче, ніж Бальцеровичу, оскільки ситуація в Україні менш сприятлива, аніж була у Польщі. Та мені хочеться вірити, що йому вдасться повторити той подвиг, який зробив Бальцерович».
Володимир Філенко (ПРП): «Це багато у чому залежатиме від того, вийдемо ми на підписання угоди між Президентом, урядом і парламентом, чи ні. Якщо така публічна угода буде підписана, то це створить абсолютно нову політичну основу для діяльності уряду, чого досі на Україні не було, і це посилить можливості Ющенка».
Іван Чиж (СПУ): «Сьогодні я досить критично ставлюся до можливості ривка в економіці. І справа не у персоналіях, справа у тому, чи можливо це зараз у принципі, у дуже вже глибокій ямі ми знаходимось. Проблема уряду у тому, що він у нас не досить самостійний суб'єкт політичного життя. Наскільки новий прем'єр зможе діяти самостійно в умовах, коли податкова служба діє досить самостійно, митна — окремо, фінансова — також окремо. Наскільки вдасться їх об'єднати, враховуючи те, що у всіх цих служб часто різні інтереси? Дуже багато проблем, але є очікування позитиву від роботи нового прем'єра».
