Ці слова прозвучали на Global Internet Summit 2001 «Держава і Internet», який тривав із 5 до 8 березня у США, штат Віргінія. Це вже другий форум, на якому проходить зустріч на вищому рівні представників провідних світових «хай-тек» виробників. Генеральні менеджери, голови рад директорів, президенти компаній протягом чотирьох днів обговорювали питання, яких ще декілька років тому на таких зустрічах практично не торкалися: безпека світової інфраструктури, захист свободи особистості в Мережі, створення й робота «електронного уряду», досвід урядів у використанні інформаційних технологій, лідерство IT-компаній у новій економіці. Все це свідчить про те, що цивілізоване людство впритул наблизилося до технологій, здатних змінити світ.
Про те, яким стає світ і що нас чекає в найближчому майбутньому, розповідає президент найбільшої української IT-компанії «Квазар-Мікро» Євген УТКІН.
Мені доводиться досить часто бувати на таких заходах. Вони немов дзеркало відображають стрімку еволюцію в галузі високих технологій і, як наслідок, коло питань і завдань, що зростає рік від року, і які вирішуються за допомогою глобальної інформатизації суспільства. Сьогодні технології, показані, наприклад, у «Матриці» — вже майже реальність. Завдяки Internet XXI століття стає ерою індивідуальної свободи, з’явилася реальна можливість стерти кордони між розвиненими країнами й аутсайдерами. Все залежить від ставлення урядів і людей до IT як інструменту, здатного успішно долати проблеми різних рівнів пріоритету й складності. Ті, хто вже зробили ставку на глобальну інформатизацію суспільства, зрештою залишаться у виграші.
Хоч як це банально звучить, але той, хто володіє інформацією — володіє світом. Це – аксіома. Тому, наприклад, у США, які претендують на роль світового лідера, нині більше 42% населення користується Internet. В Україні ж цей показник значно нижче. І тому, коли на таких форумах вирішуються такі серйозні питання, як захист прав людини в Мережі, безпека в Мережі (вірусні атаки, захист транзакцій, захист сайту), питання Internet-бізнесу й багато які інші аспекти, які ще нещодавно сприймалися як фантастичні, — це нормально, це великі кроки вперед — у майбутнє. Для нас же це можливість оцінити всі «за» і «проти», зорієнтуватися й вибрати оптимальний шлях. А про серйозність цих кроків свідчить такий факт: адміністрація Буша, планує інвестувати тільки на забезпечення безпеки в Мережі 1 трильйон доларів…
Отже, що цікавого відбувалося на форумі цього разу.
Зауважу, що якщо на торішньому саміті досить часто вживалося словосполучення «в майбутньому», то Global Internet Summit 2001 більшість питань вирішував у реальному часі. І місце його проведення — Північна Віргінія — було вибране не випадково. Річ у тому, що цей штат сьогодні активно зміцнює свою репутацію східної Силіконової долини, завойовуючи славу головного центру американського Internet. Форум став тим магнітом, який притягнув до себе топ-менеджерів провідних IT-компаній світу. Недаремно організаторами Global Internet Summit 2001 були губернатор штату Віргінія Джеймс С.Гілмор і Джон Т.Чемберз — президент і голова правління Cisco Systems, Inc.
Вражень від зустрічей, семінарів, виступів вистачить надовго. Сьогодні важливо осмислити, переробити отриману інформацію, адаптувати її до нашої дійсності. І мета цієї невеликої розповіді — показати читачам газети серйозність і безповоротність процесів в інформаційних технологіях, їхню роль у будівництві нового демократичного суспільства.
ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД
Проникаючи в різні сфери суспільного життя, інформаційні технології безповоротно впливають на саме суспільство, охоплюючи й таку важливу галузь, як організація діяльності центральних і місцевих урядів та інших гілок державної влади (наприклад, законодавчої і судової). Робота в цьому напрямі ведеться на різних рівнях, починаючи з першого рівня суспільної структури, прийнятого в розвинених країнах, і закінчуючи програмою побудови глобального інформаційного суспільства.
Вже сьогодні можна з повною впевненістю говорити про те, що інформаційні технології являють собою прекрасний інструмент не тільки для того, щоб управляти великою державою, але й для утвердження у світі злагоди, поліпшення взаємин між людьми.
Не так давно з’явилося таке поняття — «електронний уряд». В його основі лежить принцип публічності інформаційних ресурсів, коли кожна людина або організація можуть розмістити свій ресурс в Мережі. «Електронний уряд» може бути створений в масштабах міста, району, країни або ж всього світу.
Взяти, приміром, нашу компанію — «Квазар-Мікро». Для ефективного управління підприємством я повинен регулярно проводити збори, розмовляти зі співробітниками, тобто ту інформацію, якою я володію, необхідно донести до кожного працівника компанії. Або ж цю інформацію я можу розмістити в Мережі на веб-сайті і зробити її публічною. Таким чином, чим більше співробітників буде мати доступ до цієї інформації, тим ефективнішим буде управління компанією загалом. За різними оцінками, ефект від впровадження подібного «електронного керівництва» складає від 25 до 35%. Додаткові переваги полягають в тому, що люди, володіючи цією інформацією, перестають витрачати час на пошуки рішень, на якісь непродуктивні операції тощо.
Приблизно те ж саме відбувається внаслідок роботи «електронного уряду». Уявіть себе мером міста. Через ваш департамент щодня проходить маса інформації. Якщо цю інформацію зробити публічною, жителі вашого міста в зручний для себе час можуть вільно нею користуватися. Наприклад, за «електронного уряду» городяни зможуть отримувати в Мережі будь-які довідки і документи, подавати скарги, оформлювати шлюб, заповнювати податкові декларації. Може виражатися і зворотна реакція на дії мерії.
Держбюджет міста або країни зменшується за рахунок скорочення непродуктивних витрат. Вивільняються ресурси, фахівці, які займаються управлінням, займаються більш важливими завданнями, ніж рутинне обслуговування відвідувачів. І в цьому випадку досягається ефект порядку 20—25%.
Нам з дитинства твердили, що капіталізм — це джунглі. І кожний старається в них вижити, дотримуючись якихось певних правил гри. Інформаційні технології в цих «джунглях» допоможуть пересічному громадянинові, який уміє користуватися інформацією, краще орієнтуватися в ситуації, отримувати можливість зекономити або заробити гроші. Одним словом, отримувати певні переваги. А завдання держави — за допомогою все тих же інформаційних технологій зробити цю інформацію більш прозорою, більш доступною і більш зручною для користувача.
У передових країнах, насамперед в США і Великiй Британії, вже здійснюються практичні кроки щодо впровадження «електронних урядів». Один з перших таких урядів створюється в Арабських Еміратах.
Показовою в цьому плані стала доповідь доктора Інг- Еоу Ма — мера Тайпея (Тайвань). З перших місяців свого перебування на посту мера доктор Ма зосередив свої зусилля на поліпшенні діяльності уряду і забезпеченні конкурентоспроможності Тайваню шляхом перетворення його столиці на «information city» XXI ст. Віра в інформаційні технології у доктора Ма спирається на те, що Internet — це ресурс, доступний усім жителям, незалежно від раси, соціального стану, віку або статі. Мер Тайпея вважає, що на місцевому рівні інформаційні технології стануть однією з оптимальних можливостей забезпечити відкритий канал для всіх жителів, які зможуть висловлювати свою думку щодо важливих питань життєдіяльності міста.
СІТЬОВИЙ СВІТ
На саміті ми познайомилися з діяльністю громадсько-політичної групи Computer Systems Policy Project (CSPP). Це досить впливова організація, в яку входять керівники восьми найбільших IT-компаній: Intel, Computer Corporation, Hewlrtt- Packard, SGI, Cisco Systems, Inc., Compaq Computer Corporation, Dell Lucent Technologies, Sun Microsystems, Inc. Голова організації — Луїс Герстнер, що очолює IBM Corporation. Основна мета CSPP — просування суспільства до Мережі. У даний час організація скеровує свою діяльність у суспільно-політичну сферу, включаючи експортний контроль, міжнародну торгівлю, оподаткування бізнесу в Internet, шифрування і електронну комерцію. Пріоритетним завданням на сьогоднішній день є перепис світових інформаційних ресурсів, розробка єдиних стандартів. Йдеться про те, наскільки окремі компанії, регіони, країни готові до «Сітьового світу». Але спочатку про те, що таке «Сітьовий світ».
Останні досягнення інформаційних технологій дозволяють людині постійно знаходитися в Мережі. Відбувається це завдяки застосуванню безпровідного PDА (варіант кишенькового комп’ютера), підключеного за допомогою GSM або інших стандартів, до якого-небудь інформаційного ресурсу чи порталу. Причому як до суспільного або публічного, так і до корпоративного або домашнього. Це дозволяє швидко і без проблем з’ясувати необхідні адреси, телефони, розклади і т.п. Ще рік назад подібне сприймалося як гарна казочка, а сьогодні це — реальність.
Кажучи про корпоративне застосування нових технологій, можна зазначити, що робиться все можливе для того, щоб максимально збільшити ефективність роботи менеджера. Сучасний менеджер постійно підключений до Internet, а завдяки Всесвітній Мережі і до корпоративної інформації незалежно від того, де він знаходиться. У результаті він може ефективно працювати і своєчасно приймати рішення.
Отже, як зазначалося, CSPP проводить аналіз готовності різних регіонів світу до входження в «Сітьовий світ». Крім того, вона виробляє уніфіковані стандарти, що усувають останні перешкоди на шляху до глобалізації світу, ведення електронного бізнесу.
Наведу елементарний приклад з іншої області. У нас в Україні діє стандарт GSM-900/1800, в США найпопулярніший стандарт взагалі не GSM, а інший. Стандарт GSM має частоту відповідно 800 і 1900 Мгц. А це означає, що нашим телефоном на території Штатів користуватися неможливо. У найближчому майбутньому проблема уніфікації різних стандартів буде вирішена.
Я брав також участь в інтерактивному семінарі, організованому CSPP. Учасники семінару оцінювали рівень розвитку того або іншого регіону, його готовність до роботи з новими технологіями і відповідно визначали позицію, на якій знаходиться та чи інша країна. Була розроблена шкала оцінок, розділена на 4 рівні:1-ий рівень — нижчий і далі по висхідній. Оцінювання проводилося за декількома критеріями, такими, наприклад, як системи управління підприємствами, системи для малого бізнесу, рішення щодо ведення фінансового і бухгалтерського обліку. Внаслідок цього тестування і оцінки України, я запропонував ввести нульовий рівень, а також мінус перший, мінус другий, третій, четвертий і п’ятий…
Справа в тому, що оцінка «зрілості» суспільства, розроблена CSPP, може бути застосована тільки для розвинених і країн, що розвиваються. Для нашої ж країни, яка знаходиться на стадії виживання, ця методика просто непридатна. Тому що, наприклад, з точки зору розвитку інфраструктури, у «них» вважається нижчим рівнем, коли всі домашні користувачі мають цифровий канал 56К. Далі вже йдуть швидкісний доступ, безпровідний доступ і оптико-волоконний зв’язок. Гадаю, тут поки що без коментарів.
У результаті я запропонував розробити подібну методику для нашої країни. Країни, де йдеться не про розвиток, а швидше, про виживання.
INTERNET-БІЗНЕС АБО БІЗНЕС ЗА ДОПОМОГОЮ INTERNET?
Минулий рік став роком краху дот-комів (dot.com) — компаній, які займалися Internet-бізнесом. Безліч їх припинило своє існування, а тисячі співробітників онлайнових фірм опинилися на вулиці. Колишні флагмани «нової економіки» вимушені визнати свою поразку і розписатися перед інвесторами у власній неспроможності.
Показовим є приклад одного з гігантів онлайнового бізнесу — електронної біржі NASDAQ — найбільшої «мильної бульбашки», що виникла на хвилі бурхливого розвитку інформаційних комунікацій і розвитку Всесвітньої Мережі. Завдяки небувалому доступу до ресурсів та інформації протягом декількох років Internet завербував багатомільйонну армію непрофесійних «одноденних торговців», які забезпечили колосальний приплив «ризикового капіталу». Про розмах Internet- бізнесу говорить хоча б той факт, що тільки 1999 року на рекламу dot.com було витрачено 3,1 мільярда доларів. І все це рухнуло майже водночас.
Причини обвалу подібних компаній, загалом, ясні. На мій погляд, однією з причин краху стало те, що в «новій» економіці пріоритетом стала «популярність». Основним критерієм оцінки вартості компаній при цьому була кількість користувачів даних інформаційних ресурсів, кількість щоденних хітів, а не обсяги продажу, як це прийнято в традиційній економіці.
Але традиційні закони бізнесу діють і в «он-лайновому» режимі. І нехтуючи ними, на хвилі «успіху» довго не утримаєшся. Internet- бізнес — дуже перспективна галузь, що має можливості, які традиційному бізнесу недоступні. Адже тільки на сьогодні у Всесвітній Мережі існує 235 244 448 доменних імен! Для їх реєстрації було використано 98% всіх слів англійського словника. Це величезні ресурси, можливості яких важко навіть уявити. Однак, як показав гіркий досвід, Internet — це палиця на два кінці.
Отож можна зробити наступні висновки. По-перше, завдяки Internet з’явилися величезні додаткові ресурси, до яких значно полегшився доступ. Стало набагато простіше працювати з іноземними партнерами, залучати інвестиції, різні фонди. По- друге, можливо, саме ця доступність і стала причиною обвалу. І, нарешті, «нова економіка» з її невикористаними можливостями сьогодні чекає приходу «успішних людей» з традиційного бізнесу.
Тепер немає поняття «Internet-бізнес». Є бізнес, що застосовує Internet-технології для підвищення своєї ефективності. Так, революційні зміни в галузі інформаційних технологій привели до великих змін в промисловості і секторі послуг у всьому світі. Так, має місце зниження вартості товарів і послуг, скорочення дистанції між виробниками і кінцевими користувачами, підвищення уваги постачальників до потреб споживачів. Але це тільки верхня частина айсберга. Можливості Мережі безмежні, і їх необхідно максимально використати. Тому сьогодні ми бачимо одним із центральних стратегічних завдань — за допомогою Internet зробити нові види сервісу доступними для всіх потенційних споживачів без винятку.
Один з ораторів, який виступав на Global Internet Summit 2001, сказав: «Internet — все ще нове середовище в світі. Але його потенціал у справі поширення рівності і демократії, поліпшення якості життя всіх людей — безмежний».
Вже зараз можна сміливо заявляти — у світі триває друга індустріальна революція — Network Effect («ефект роботи в мережі»). Те, наскільки ми використаємо ці нові можливості, багато в чому визначатиме і наше майбутнє — цивілізоване майбутнє.
