Перший віце-прем’єр Юрій Єхануров, виступаючи вчора на «дні уряду» у Верховній Раді, сказав, що сьогодні практично завершено початковий етап структурної реорганізації центральних органів виконавчої влади. «Це дозволило зменшити чисельність працівників виконавчої влади з 89 до 47 тис. чоловік. Тільки їх скорочення в поточному році становило 16 тисяч чоловік», — сказав Ю.Єхануров. При цьому перший віце-прем’єр відзначив, що уряд не ототожнює процесу реформування тільки зі скороченням чисельності апарату управління. Однак саме про це «ототожнювання» й говорили народні депутати під час обговорення доповіді, вимагаючи вiд уряду бiльшої «системностi».
«У процесі адмінреформы одні й ті ж чиновники пересуваються по колу, лише міняючи назви своїх посад», — вважає лідер фракції ПЗУ Віталій Кононов .
«В Україні не існує класичного розуміння адмінреформи. Вона, по суті, була зведена до підписання Президентом України указу, що зменшив кількість міністерств та відомств. Це був реальний крок адмінреформи. Слідом за цим і по сьогодні я не можу назвати дії уряду, які можна ідентифікувати з поняттям «адмінреформа». Адже це не тільки зменшення кількості чиновників. Такі скорочення існували й за радянської влади», — сказав «Дню» народний депутат Олександр Рябченко . Адмінреформа повинна бути пов’язана з безпосередньою зміною функцій уряду. А деякі його дії засвідчують зворотне. Наприклад, реформи енергоринку не можуть відповідати адмінреформі, тому що вона пов’язана з посиленням адміністративного впливу. Автоматично це веде до збільшення чисельності органів управління. Все, що зараз робиться, це лише відгомiн адміністративної реформи. Суть, роль та методи впливу влади на життя надзвичайно сильні, і вони не поменшали.
Отже, перший день уряду в новому політичному сезоні завершений. Без очікуваного напруження пристрастей та при підкресленно байдужому ставленнi більшості до питань, що обговорюються — зокрема, долі спеціальних економічних зон, ліквідації яких вимагає МВФ. Учнівську стійкість сидіння на своїх місцях традиційно проявляли тільки представники лівих фракцій. Напевно, адміністративна реформа і практика застосування законів про СЕЗ просто не є ключовими для нашої держави та урядово-парламентських відносин питаннями. Проте депутати мають намiр повернутися про питання про ВЕЗ у четвер. А можливо, депутати «бережуть сили» на заслуховування звіту віце-прем’єра Юлії Тимошенко про ситуацію в ПЕК, який фракція «Відродження регіонів» ініціює наступного тижня. Відомо, що незадовільний стан у паливно-енергетичному комплексі багато хто вважає можливою причиною загострення існуючої, незважаючи на численні спростування, урядової кризи та подальших кадрових перестановок у Кабміні.
Випробуванням для уряду стануть не тільки й не стільки слухання щодо ПЕК — принаймні напередодні просто прокотиться хвиля чуток про те, що той чи інший кандидат на місце віце-прем’єра Тимошенко вже підібраний і схвалений. Бюджет-2001 може реально посварити уряд, Президента і парламент, бо цей документ внаслідок природи політичного моменту в Україні повинен у результаті стати не тільки ще більш компромісним, аніж Бюджет-2000, але й більш реальним.
Лише напередоднi Президент, як передали телебачення та Інтерфакс-Україна, розкритикував принцип формування міжбюджетних відносин, закладений у проект нового бюджету. Згідно з цим принципом, губернатори областей фактично позбавляються політичних важелів тиску на міста і райони, як передає Інтерфакс-Україна слова голови Бюджетного комітету ВР Олександра Турчинова. Згідно з Конституцією, вважає Турчинов, ні за губернаторами, ні за облрадами бюджетні функції не передбачені, і в країні не може «бути 27 міністерств фінансів і системи, за якої Конституція сама по собі, а місцеве самоврядування та облради з губернаторами — самі по собі». Міжбюджетна схема, стверджує Турчинов, взята з бюджетного кодексу, прийнятого ВР у другому читанні. Губернатори, природно, були категорично проти проведення бюджетної реформи — і аргументи Турчинова при цьому, з його слів, «не знайшли підтримки»: Президент «побачив у цьому політичне підгрунтя, що ми просто хочемо загравати з регіонами напередодні парламентських виборів, щоб отримати їхні голоси», як заявив депутат. Ситуація посилюється ще й тим, що ніхто не може поручитися щодо того, що фракція «Батьківщина», яку представляє Турчинов, залишиться в рядах парламентської більшості у випадку, якщо Юлія Тимошенко дійсно буде відправлена у відставку. Або ж — що вона взагалі збереже своє існування: адже, зрештою, колишній генпрокурор Олег Литвак уже залишив її ряди.
Пропрезидентська більшість ВР сьогодні все ще не нараховує 300 голосів, необхідних для внесення змін до Конституції згідно з підсумками квітневого референдуму. Тому навряд чи в битві за бюджет можна чекати серйозного зіткнення інтересів адміністрації Президента і парламенту. Уряду ж залишається, по суті, лише одне — продемонструвати докази, що він дійсно збирається провести справжню адміністративну реформу, дійсно готовий урахувати всі потреби держави в проекті бюджету і дійсно є урядом «реформ для добробуту».
