В Україні триває Рік національного усиновлення. Основне його завдання — збільшити кількість усиновителів, прийомних сімей, будинків сімейного типу, а замість інтернатів впровадити альтернативні форми виховання дітей-сиріт, приміром, «SOS дитячі містечка», де сиріт беруть на виховання професійні мами («День» писав про єдине в Україні дитяче містечко, що діє в Броварах). Позавчора депутати Верховної Ради прийняли в цьому контексті дуже важливе рішення: визнали дитячі будинки сімейного типу окремою сім’єю, схваливши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дитячих будинків сімейного типу». Це означає, що держава визнає найкращою формою виховання дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківської опіки, саме родину.
Донедавна в українському законодавстві не існувало єдиного визначення, що ж таке будинок сімейного типу. Так, Закон України «Про освіту» тлумачив його як дошкільний навчальний заклад, а в Сімейному кодексі України (Закон «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування») визначено, що будинок сімейного типу — це окрема сім’я. Через це виникали конфлікти між будинками дитячого типу та міжнародними усиновителями.
— Неузгодженість законодавчих актів призводила до того, що іноземні громадяни хотіли усиновити дітей, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу, аргументуючи тим, що це навчальний заклад, — зазначив міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. — А відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» усиновлення дитини, яка є громадянином України, дозволяється іноземними громадянами лише тоді, коли вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім’ї громадян України, тобто в дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї.
Наразі всі крапки над «і» розставлені — міжнародні усиновителі не мають права взяти на виховання дитину з будинку сімейного типу, бо він набув статусу повноцінної сім’ї. Нині Закон направлено на підпис Президенту України. На думку, фахівців, його ухвалення прискорить процес створення будинків сімейного типу та прийомних сімей. За даними Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, нині в них виховуються понад 4,5 тисячі дітей, ще понад 64 тисячі маленьких українців перебувають під опікою, а цього року в українські сім’ї буде влаштовано ще 2,5 тисячі дітлахів.
КОМЕНТАР
Лідія СМОЛА, радник секретаря Ради національної безпеки України:
— Визнання дитячих будинків сімейного типу окремими сім’ями можна розцінювати по-різному. З одного боку це означає, що держава та суспільство будуть ще більше свідомі того, що найкращою формою розвитку та виховання дитини є сім’я (нині такого статусу набули і дитячі будинки сімейного типу), а не інтернати чи інші форми. Безумовно, позитивом є те, що діти, проживаючи в сім’ї, набувають певних прав: спадкових, юридичних, що допомагає їм знайти своє місце у майбутньому, підвищити свою самооцінку тощо. Але слід пам’ятати і про певні застереження. По-перше, процес утворення та розвитку будинків сімейного типу чи прийомних сімей повинен бути підконтрольним державі, тобто життя дітей у таких сім’ях повинно весь час аналізуватися: чи не страждають вони від фізичного чи морального з боку нових батьків. Для цього соціальні працівники повинні навідуватися в такі родини, слідкувати за перебуванням дітей у них. Зі сторони держави також повинен бути обов’язковий контроль та моніторинг умов проживання дітей у сім’ях, повинна проводитися відповідна робота з тими людьми, які беруть дітей на виховання. Якщо ці застереження будуть враховуватися, ситуація з усиновленням в Україні змінюватиметься на краще. Якщо ж ні, будуть виникати певні негативні явища, які в першу чергу стосуватимуться самих дітей: насилля над дітьми, порушення їхніх законних прав тощо. За таких обставин про виховання дітей у прийомних родинах чи будинках сімейного типу не може й бути мови, хоча саме ця форма виховання дітей-сиріт є найприйнятнішою для України.
