Павло Маков належить до найцікавіших та найбільш відомих українських художників сучасності. Його роботи є в Музеї Вікторії й Альберта (Лондон), Музеї Метрополітан (Нью-Йорк), Національній галереї (Вашингтон), Центрі сучасного мистецтва (Осака), Державній Третьяковській галереї (Москва), Музеї сучасного мистецтва (Ібіца). Нагадаємо, що до 15-річчя «Дня» Павло Маков разом із дизайнером Лілією Пустовіт створили унікальну «клубну хустку» «Дня», що ознаменувала об’єднання брендів, а потім — і авторів та найвідданіших читачів газети.
«Найчастіше я чую питання: «Чому ти досі в Україні?» Впевнений, що якщо я комусь і потрібен, то лише — Україні. Я говорю це не через свій великий патріотизм. Я вірю, що в Україні все буде добре тільки тоді, коли люди по-справжньому захочуть тут жити. За кордоном ми не потрібні нікому. А тут — ми потрібні самі собі,» — каже Павло.
Недаремно серед політиків, громадських діячів, відомих науковців і публіцистів головний редактор «Дня» запросила до «лекторію» Літньої школи журналістики «Дня» Павла Макова. Окрім іншого, він — філософ.
З ним ми говорили про естетизацію простору, про те, що відбувається із суспільством сьогодні, а також про маргінальність, яка перетворюється на «великий плюс та дозволяє належати самому собі».
«Не-соціального мистецтва не існує, — вважає Павло Маков. — Коли Анрі Матісса запитали, чи продовжував би він творити, якби опинився на безлюдному острові, він чесно відповів: не знаю. Мистецтво — соціальна річ.... Але мистецтво не вирішує соціальних проблем. Хочете вирішувати соціальні проблеми — створюйте свою партію та йдіть у парламент!»
Інтерв’ю із Павлом Маковим читайте в найближчих номерах «Дня».
