Напевно, студентам ще не доводилося так часто виходити на акції протесту та відстоювати свої права, як за останній рік. Спочатку була «Антитабачна кампанія» — проти призначення міністром освіти та науки Дмитра Табачника, потім — акції проти проекту закону «Про мирні зібрання». Згодом — кампанія «Студентський наступ» проти підвищення тарифів на навчання у ВНЗ та ще близько десяти інших акцій. Але в більшості випадків вимоги молоді так і лишалися непочутими. Точніше, їх чули, але відверто ігнорували. Винятком з правила стала остання акція протесту, під знаком якої пройшов тиждень, що минає. Спудеї Києва, Донецька, Запоріжжя, Одеси, Хмельницького, Житомира та Харкова звернулися з вимогою до Верховної Ради — зняти з реєстрації законопроект «Про вищу освіту». Критика на адресу цього закону лунала не лише від молоді, а й від освітян та чиновників. Однак саме студентські заворушення мали конкретний результат: Верховна Рада відклала розгляд законопроекту до 16 лютого.
Однак радіти ще зарано. Адже невідомо, чи прислухаються автори законопроекту до претензій студентів і чи врахують їхні побажання. А невдоволені студенти тим, що, згідно з новим законом, передбачається скорочення держзамовлення на 42% (про наслідки цього рішення «День» писав раніше), керівництво ВНЗ отримує право збільшувати вартість контракту впродовж навчання студентів, наприклад, один рік студент платить п’ять тисяч гривень, а наступного — вже сім. Хоча раніше вартість навчання упродовж усього терміну не змінювалася. Також у новому законі ліквідується безкоштовне заочне навчання, а статус ВНЗ стає залежним від кількості студентів: наприклад, якщо в ньому навчається менше 10 тисяч осіб, то університет понижується в статусі до коледжу. На думку молоді, всі ці новації лише посилять комерціалізацію в освіті, а саме навчання у вищих навчальних закладах стане ще більше закритим для незаможних верств населення.
«Ми впевнені, що законопроект №7486-1 дозволить адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників, бо формулювання законопроекту загрожують збільшенням під час навчання плати з поправкою не лише на індекс інфляції, а й на нерегламентований ректорський «ікс», — каже представник студентської профспілки «Пряма дія» Вадим Гудима. — Це була лише попереджувальна акція, з музичкою і танцями. Якщо законопроект не буде остаточно відхилено й курс на комерціалізацію освіти зберігатиметься, наступні акції будуть значно радикальнішими».
Наміри студентів боротися до останнього — не порожні слова. Свою рішучу позицію вони вже продемонстрували. «Попри те, що саме цього дня (31 січня) в більшості вишів розпочалися канікули, на акцію прийшло понад 500 людей у Києві. А загалом на вулиці українських міст вийшли близько тисячі протестувальників, — розповів активіст Всеукраїнської молодіжної організації «Фундації регіональних ініціатив» Антон Делікатний. — Але справа в тому, що більшість студентів ще не чули про кабальні норми законопроекту, оскільки не повернулися з канікул. Тому справжня боротьба ще може бути попереду».
Оскільки до чергового розгляду освітнього закону залишається майже два тижні, за цей час можна було б провести його громадське обговорення. Бо якщо з концепцією мовної освіти та концепцією літературної освіти робилася хоч якась видимість публічних дискусій, то із законопроектом про вищу освіту нічого схожого не було. Ідею провести громадські слухання підтримує і заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман. А Голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував депутатам парламентського Комітету з питань освіти та науки провести ще одне засідання стосовно проекту закону про вищу освіту.
Однак чи допоможе й цей крок, сумнівається голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти й науки Володимир Полохало: «Кабінет Міністрів України під тиском освітян уже скасовував свої рішення щодо оплати освітніх послуг. Однак зараз ситуація повторюється. Вважаю, що такий базовий закон потрібно обговорювати у відкритому режимі, а не робити спробу, як це було 12—13 січня 2011 року за моєї відсутності, коли вже вдруге кулуарно ухвалили рішення Комітету без кворуму. Тим більше, що у Верховній Раді є декілька законопроектів щодо цього питання, а не один — пана Табачника».
І справді, другий варіант закону про вищу освіту, який вніс на розгляд до ВР депутат-регіонал, взагалі лишився поза увагою і суспільства, і освітньої громади, і самого міністерства. Хоча ніхто не виключає, що він був би прийнятнішим для нас. Наприклад, у другому варіанті закону зберігаються типи вищих навчальних закладів: університет, академія, інститут, консерваторія, коледж, технікум (училище), також лишається без змін пункт про студентське самоврядування і нічого не сказано про зміну вартості навчання протягом усього терміну.
У самому ж Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту переконують, що новий закон про вищу освіту — це ще один крок у реформуванні освітньої системи загалом. І робиться він в умовах приєднання України до Болонського процесу. Так чи інакше, система вищої освіти має і буде працювати за новими правилами. Бажано, щоб вони по-справжньому наближали освіту України до Європи.
КОМЕНТАР
Петро КРАЛЮК, проректор Національного університету «Острозька академія»:
— Після ухвалення закону якихось особливих змін щодо покращення не буде. Швидше за все будуть зміни, які погіршать роботу вищих навчальних закладів. Передусім це стосується градації вишів за кількістю студентів. Зараз це вносить нервозність у роботу багатьох університетів. Це стосується не лише таких невеликих за кількістю студентів ВНЗ, як Києво-Могилянська академія чи Острозька академія, але й університетів, у яких навчається кілька тисяч студентів, але вони в силу своєї градації не дотягують до того чи іншого рівня. Треба мати на увазі, якщо буде здійснена ця градація, потрібні будуть немалі кошти на оформлення документації. Усе це непотрібна робота, яка не дасть належного ефекту. Та справа не тільки в цій градації. Нібито цей закон передбачає автономію університетам, але якщо уважно проаналізувати, то реальної автономії не передбачається. Навпаки, складається враження, що Міністерство освіти ще більше буде контролювати вищі навчальні заклади. Наскільки я знаю, в законі передбачаються й інші нововведення, що стосуються наукових ступенів, але вони реально ніякої користі не принесуть. Швидше за все це буде мати формальний характер. Щодо іншого законопроекту про вищу освіту, який пропонує Юрій Мірошниченко, то про нього мало хто знає, тому ніхто не звертає увагу. Щодо законопроекту від міністерства, то він виставлений на його сайті. Якщо розібратися, то він давно обговорюється, ще з часів Вакарчука, але тоді він був у дещо іншому варіанті. Цей закон досить відомий і викликає неприйняття з боку багатьох керівників вищих навчальних закладів, відповідно — і така реакція. Судячи з усього, це в міністерства є бажання довести цей закон до логічного завершення і проголосувати за нього. Те, що його відклали до 16 лютого, можливо, сталося дійсно через студентські протести. Можливо, є й інші мотиви.
ГАННА ГЕРМАН: «Законопроект потребує всенародного обговорення»
«Підготовлений Міністерством освіти та науки, молоді і спорту законопроект про вищу освіту потребує всенародного обговорення. У нас є дискусія (з міністром освіти, науки, молоді та спорту Дмитром Табачником). Є різні підходи до концепції реформ в освіті. Я думаю, що треба провести всенародне обговорення, заслухати на Громадській гуманітарній раді наявні концепції та прийти до спільного рішення. Запропоновані реформи не повинні призвести до підвищення платні за навчання. І ми справді не можемо приймати рішення, які обмежуватимуть студентське самоврядування, та занижувати статус чи рейтинг провідних українських вищих навчальних закладів. Це нормально, коли висловлюються різні думки. Наприклад, у парламенті зареєстрований законопроект Юрія Мірошниченка, який також концептуально відрізняється від того, що пропонує Дмитро Табачник. Тому треба спокійно все це розглядати, спокійно приймати рішення, таке, яке було б вигідне насамперед студентам, вишам, і яке спрямоване на виконання президентської програми, що має на меті вивести низку українських вищих навчальних закладів до списку найбільш рейтингових у світі».
ДМИТРО ТАБАЧНИК: «Організатори акції протесту обманюють студентів»
«Організатори акції протесту проти ухвалення закону про вищу освіту обманюють студентів і мають нести відповідальність. Якщо з 900 вишів протестують студенти лише одного, то для мене все зрозуміло, це ілюстрація казки про танцюриста, якому три роки заважав Вакарчук, а зараз заважає Табачник. Якщо говорити вже зовсім відверто, то причину потрібно шукати в самих собі. А якщо молодь обманюють, накручують і розповідають байки, то за це мають нести відповідальність ті, хто обманює».
